Обставини справи

Олександр Кравченко (вигадане прізвище та ім’я), будучи обізнаним про аліментні зобов'язання та попередженим про кримінальну відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів, ігноруючи вимоги державного виконавця про необхідність виконання аліментних зобов'язань за рішенням суду, протягом більше десяти років злісно ухилявся від сплати аліментів на утримання своїх неповнолітніх дітей, а саме:

• офіційно не працював та не вживав заходів для офіційного працевлаштування;
• протягом тривалого часу, працюючи у фізичних осіб-підприємців та приватних осіб і, маючи тимчасовий заробіток, з метою ухилення від сплати аліментів не надавав будь-якої допомоги на утримання дітей;
• перебуваючи на обліку у місцевому центрі зайнятості як безробітний, та проходячи військову службу за контрактом, отримував допомогу по безробіттю та йому було нараховано грошове забезпечення відповідно, з яких також не здійснювалися відрахування на утримання дітей.

Висновки судів першої та апеляційної інстанцій

Вироком Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 28.09.2020 Олександра Кравченка засуджено за ч. 1 ст. 164 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 10.12.2020 вирок Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 28.09.2020 змінено в частині періоду скоєння кримінального правопорушення та суми заборгованості по аліментам.

Верховний Суд залишив висновки місцевого та апеляційного судів без змін, зазначивши наступне.

Висновок Верховного Суду

Верховний Суд вказав, що призначене Олександру Кравченку покарання у виді одного року обмеження волі відповідає вимогам закону, за своїм видом та розміром у даному випадку є справедливим та таким, що не суперечить положенням закону України про кримінальну відповідальність.

Колегією суддів не встановлено підстав вважати призначене засудженому покарання явно несправедливим через його суворість. При цьому, колегія суддів не взяла до уваги посилання захисника про те, що призначення Олександру Кравченку покарання, яке він має відбувати реально, позбавить його можливості виконувати свої батьківські обов`язки, та стане підставою для повторного притягнення його до кримінальної відповідальності за несплату аліментів, оскільки такі твердження мають вірогідний характер, та в будь-якому разі не вказують про несправедливість призначеного засудженому покарання.

Верховний Суд зазначив про те, що оскільки положення ст. 61 КК України передбачають, що покарання у виді обмеження волі полягає у триманні особи в кримінально-виконавчих установах відкритого типу без ізоляції від суспільства в умовах здійснення за нею нагляду з обов`язковим залученням засудженого до праці, то призначене покарання у даному випадку не перешкоджатиме засудженому виконувати аліментні зобов`язання.

Як зазначено в постанові Верховного Суду, суспільна небезпечність кримінального правопорушення, передбаченого ст. 164 КК України, полягає в тому, що винна особа грубо порушує обов`язки, які покладаються на батьків міжнародним та національним законодавством, і посягає на нормальний розвиток і здоров`я дітей.

Безпосереднім об`єктом даного кримінального правопорушення є суспільні відносини, що забезпечують захист майнових інтересів неповнолітніх або непрацездатних дітей. З об`єктивної сторони кримінальне правопорушення полягає в бездіяльності, а саме злісному ухиленні від виконання батьками своїх обов`язків, у тому числі, ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей.

Зокрема, злісне ухилення — це тривале і наполегливе ухилення від виконання відповідного обов`язку шляхом приховування свого місця проживання, роботи, фактичного заробітку або інших грошових надходжень, незважаючи на попередження про кримінальну відповідальність.

Разом з тим, для встановлення ознаки злісності немає значення, чи такі дії винної особи виражались у прямій відмові від виконання покладених на неї обов`язків, чи мали форму пасивного ігнорування, уявної неспроможності або необізнаності про необхідність їх виконання, оскільки всі ці обставини у будь-якому випадку призводять до ухилення від сплати коштів на утримання дітей.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19.08.2021 у справі №175/3922/19 (провадження №51-352км21), з повним текстом якої ви можете ознайомитися за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/99088596.