Аналіз судової практики щодо позбавлення батьківських прав
Підготувала Кондратенко Тетяна, адвокат АО «АФ «АКТІО» для Центру сімейного права ВША НААУ.
Публікації лекторів
29.09.2021

Суд першої інстанції задовольнив позов в частині вимоги про позбавлення батьківських прав стосовно малолітньої доньки. Судом було встановлено, що після розірвання шлюбу відповідач не брав участі у вихованні дитини, не цікавився життям доньки, не піклувався про фізичний, духовний та моральний розвиток дитини, а також мав станом на 01.09.2017 року заборгованість за аліментами в розмірі 34 243 грн., що підтверджувалось довідкою державного виконавця. Також матеріали справи містили висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав.

Однак, суд апеляційної інстанції не погодився з ухваленим рішенням, оскільки, на думку колегії цього суду, суд першої інстанції не встановив винної поведінки батька щодо ухилення від виконання батьківських обов’язків, не встановив чи можливо змінити його поведінку в кращу сторону, не перевірив ставлення дитини до батька та не врахував, що відповідач сплатив заборгованість за аліментами. Також зазначив, що посилання суду на висновок органу опіки і піклування, як на беззаперечний доказ ухилення батька від обов’язку утримувати дитину, колегія суду вважає безпідставним, оскільки він є недостатньо мотивованим та суперечить інтересам дитини.

Верховний суд погодився з висновками суду апеляційної інстанції та, звернув увагу на наступне

При вирішенні такої категорії спорів судам необхідно мати на увазі, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, вирішення сімейних питань, на який вони йдуть лише у виняткових випадках, і головне — за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особливості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров’я та психічного розвитку.

Дитина має право на особливе піклування та повинна мати свободу вибору щодо своїх батьків.

Аналізуючи встановлені факти у контексті позбавлення батьківських прав, суди повинні зважувати на те, що позбавлення батьківських прав на дитину вже несе в собі негативний вплив на свідомість дитини, та застосовувати цей захід як крайню міру впливу та захисту прав дитини.

Таким чином, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який необхідно розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків.

Відповідна правова позиція зазначена в постанові Верховного Суду від 17.06.2021 року по справі № 466/9380/17, провадження № 61-2175св20.

З текстом постанови можна ознайомитись за цим посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/97771761