Вища школа адвокатури НААУ
Курси з підвищення кваліфікації адвокатів
Telegram
0 800 300 282
дзвінок безкоштовний
Новини
30.06.2021

Аліменти з інших членів сім’ї та родичів: що, коли і як?

Як стягнути аліменти на утримання дитини? Який розмір аліментів мені гарантований державою, якщо у мене двоє дітей? А що робити якщо інший з батьків не живе з нами та ніде не працює? Чи можна стягнути аліменти з іншого з батьків, якщо він працевлаштований неофіційно?

Ганна Гаро, сімейний адвокат,

кандидат юридичних наук,

Голова Комітету з сімейного права НААУ,

керівник Центру сімейного права ВША НААУ

Марія Бабішена,

помічник адвоката

Як стягнути аліменти на утримання дитини? Який розмір аліментів мені гарантований державою, якщо у мене двоє дітей? А що робити якщо інший з батьків не живе з нами та ніде не працює? Чи можна стягнути аліменти з іншого з батьків, якщо він працевлаштований неофіційно?

Про аліменти, що сплачуються батьками на утримання дітей вже написано багато статей, пояснень, інфографік та проведено не одну сотню дискусій й круглих столів.

Але останнім часом збільшується кількість запитів на правничу допомогу у менш «популярній» категорії справ – стягнення утримання (аліментів) з інших членів сім’ї та родичів. Чи можливо це та які особливості у даній категорії справ – розглянемо детальніше у цьому дописі.

Нормативне регулювання:

Обов’язку по утриманню інших членів сім’ї та родичів у Сімейному кодексі України присвячена глава 22.

Відповідно до чинного законодавства, передбачено наступні обов’язки:

1) Обов’язок баби, діда утримувати внуків

Баба, дід зобов’язані утримувати своїх малолітніх, неповнолітніх внуків, якщо у них немає матері, батька або якщо батьки не можуть з поважних причин надавати їм належного утримання, за умови, що баба, дід можуть надавати матеріальну допомогу.

2) Обов’язок внуків, правнуків утримувати бабу, діда, прабабу, прадіда

Повнолітні внуки, правнуки зобов’язані утримувати непрацездатних бабу, діда, прабабу, прадіда, які потребують матеріальної допомоги і якщо у них немає чоловіка, дружини, повнолітніх дочки, сина або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, за умови, що повнолітні внуки, правнуки можуть надавати матеріальну допомогу.

3) Обов’язок по утриманню братів та сестер

Повнолітні брати, сестри зобов’язані утримувати малолітніх, неповнолітніх братів та сестер, які потребують матеріальної допомоги і якщо вони не мають батьків, чоловіка, дружини або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, за умови, що повнолітні брати та сестри можуть надавати матеріальну допомогу.

Повнолітні брати і сестри зобов’язані утримувати непрацездатних повнолітніх братів і сестер, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони не мають чоловіка, дружини, батьків або повнолітніх дочки, сина, за умови, що повнолітні брати та сестри можуть надавати матеріальну допомогу.

4) Обов’язок мачухи, вітчима утримувати падчерку, пасинка

Мачуха, вітчим зобов’язані утримувати малолітніх, неповнолітніх падчерку, пасинка, які з ними проживають, якщо у них немає матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, за умови, що мачуха, вітчим можуть надавати матеріальну допомогу.

Суд може звільнити вітчима, мачуху від обов’язку по утриманню падчерки, пасинка або обмежити його певним строком, зокрема у разі:

1) нетривалого проживання з їхнім матір’ю, батьком;

2) негідної поведінки у шлюбних відносинах матері, батька дитини.

5) Обов’язок інших осіб утримувати дитину

Особи, у сім’ї яких виховувалася дитина, зобов’язані надавати їй матеріальну допомогу, якщо у неї немає батьків, баби, діда, повнолітніх братів та сестер, за умови, що ці особи можуть надавати матеріальну допомогу.

Розмір аліментів, що стягуються з інших членів сім’ї та родичів на дітей і непрацездатних повнолітніх осіб, які потребують матеріальної допомоги, визначається у частці від заробітку (доходу) або у твердій грошовій сумі.

Суд може визначити строк, протягом якого будуть стягуватися аліменти.

При визначенні розміру аліментів суд бере до уваги матеріальний та сімейний стан платника та одержувача аліментів.

Як визначає ч. 2 ст. 272 СК України, якщо позов пред’явлений не до всіх зобов’язаних осіб, а лише до деяких з них, розмір аліментів визначається з урахуванням обов’язку всіх зобов’язаних осіб надавати утримання. При цьому сукупний розмір аліментів, що підлягає стягненню, не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Отже, можемо побачити, що мінімальний розмір аліментів, що підлягають стягненню з інших членів сім’ї та родичів, встановлений наразі у меншому розмірі аніж той, що підлягає стягненню з батьків на утримання дитини (відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку).

Водночас, для визначення заборгованості за аліментами, що стягуються з інших членів сім’ї та родичів, а також умов повного або часткового звільнення їх від сплати заборгованості законодавець відсилає до положень, що регулюють відповідні питання щодо аліментів з батьків на утримання дитини (статті 194-197 СК України).

Зміна розміру аліментів з інших членів сім’ї та родичів та звільнення від їх сплати передбачена у наступних випадках (невичерпний перелік):

  • Якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати.

  • За наявності інших обставин, що мають істотне значення.

Судова практика:

Що ж до судової практики, то з аналізу Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що справ щодо стягнення утримання (аліментів) з інших членів сім’ї та родичів неймовірно мало у порівнянні з так би мовити «класичними» аліментними справами щодо стягнення аліментів з батьків на утримання їх дітей.

Певно, така ситуація пов’язана також з тим, що багато пересічних громадян просто не здогадується про існування відповідних обов’язків по утриманню і можливості стягнення аліментів не з батьків дитини.

Більшість з існуючих справ щодо стягнення утримання (аліментів) з інших членів сім’ї та родичів стосуються стягненню аліментів з онуків на утримання своїх баби/діда і ці справи найчастіше були остаточно вирішені вже у суді першої інстанції та не підлягали апеляційному перегляду та/чи касаційному оскарженню.

Проте, на відміну від справ про стягнення аліментів з батьків на утримання їх дітей, які часто вважаються «безпрограшними» і зазвичай закінчуються задоволенням позовних вимог (або, принаймні, частковим їх задоволенням), предмет доказування у справах щодо стягнення утримання (аліментів) з інших членів сім’ї та родичів значно ширший, а тому, нерідко суди відмовляють у задоволенні таких вимог через недоведеність позивачем тих фактів і обставин, на які він/вона посилається як на підставу своїх вимог.

Наприклад, у справі № 320/5466/16-ц, що перебувала у провадженні Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області, суд зазначив:

«Позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідачки кошти на її утримання у розмірі 1/4 частки усіх видів її заробітку (доходу) щомісячно і до зміни матеріального або сімейного стану відповідачки. При цьому позивачка зазначає, що відповідачка є її рідною онукою. Вона людина похилого віку, їй виповнилося 91 рік, свого житла вона не має, за станом здоровя потребує догляду та постійного лікування. Коштів, отриманих від пенсії, їй не вистачає. Її діти померли, а онука матеріально їй не допомагає, ніякої уваги не приділяє. Інших осіб, які могли б їй допомагати, немає, окрім відповідачки.

Відповідачка в судовому засіданні позов не визнала та пояснила, що вона є рідною онукою позивачки ОСОБА_1 Окрім неї у позивачки є ще і інші онуки. Вона не має можливості матеріально утримувати свою бабусю, оскільки ніде не працює, доходу (заробітку) не отримує, що підтверджується наданою нею довідкою. Тоді як, позивачка окрім пенсії, також отримує кошти від оренди земельного паю. А тому, відповідачка просить відмовити в позові.

Відповідно до ст. 266 Сімейного кодексу України повнолітні внуки, правнуки зобов’язані утримувати непрацездатних бабу, діда, прабабу, прадіда, які потребують матеріальної допомоги і якщо у них немає чоловіка, дружини, повнолітніх дочки, сина або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, за умови, що повнолітні внуки, правнуки можуть надавати матеріальну допомогу.

Виходячи з аналізу норм вказаної статті, обов’язок повнолітніх онуків по утриманню баби, діда наступає за наявності кількох умов, а саме: наявність спорідненості по прямій низхідній лінії, потреба в матеріальній допомозі особи та відсутність у неї інших осіб, які могли б надавати їй допомогу, а також матеріальна спроможність онуків надавати таку допомогу. При цьому законодавець вказує, що аліментні зобов’язання можуть бути лише за наявності всіх умов, відсутність хоча б однієї умови може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Згідно ст.60 ЦК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Аналізуючи зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позивачкою не доведена відсутність у неї інших осіб, які могли б надавати їй допомогу та спроможність онуки надавати їй допомогу у вказаному розмірі.

Позивачкою не доведена і її потреба в матеріальній допомозі, оскільки вона отримує пенсію у розмірі 1596 грн. і знаходиться на повному державному забезпеченні в будинку інвалідів, що підтверджується довідкою (а.с.79)».

Зрідка можна зустріти також справи щодо стягнення аліментів на утримання братів/сестер. Однак, у тих небагатьох розглянутих справах щодо стягнення аліментів на утримання братів/сестер, частіше можна зустріти відмови у задоволенні позову, адже позивачем не було доведено існування усіх необхідних умов для стягнення аліментів у цій категорії справ.

Так, наприклад, у справі №644/1152/18, що перебувала в провадженні Московського районного суду м. Харкова та Харківського апеляційного суду було ухвалено:

«Законодавець встановлює обов’язок братів і сестер утримувати один одного, який виникає за наявності наступних умов: аліментно зобов’язані брати чи сестри є повнолітніми, працездатними і мають необхідні для надання аліментів засоби та брати і сестри, що потребують аліментного забезпечення є неповнолітніми та потребують матеріальної допомоги. При цьому обов’язок братів і сестер по утриманню один одного виникає за умови, що вони не мають батьків, чоловіка, дружини, або повнолітніх дочки, сина, або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання.

Судом встановлено, що малолітні мають як матір, так і батька, які є працездатними, мають змогу їх утримувати, разом з тим ОСОБА_2 не працює, доходів не отримує, з нього стягнуті аліменти на утримання батька ОСОБА_1

Позивачкою не надано суду належних та достатніх доказів того, що вона і 1-й відповідач, як батьки малолітніх дітей не мають змоги надавати останнім належне утримання, відповідач ОСОБА_2 має таку змогу, тому в частині позовних вимог про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на утримання сестер суд відмовляє в звязку з їх недоведеністю».

Аналогічно суди також відмовили у стягненні аліментів й у справі №465/1933/17, що перебувала на розгляді у Франківському районному суді м. Львова і Апеляційному суді Львівської області:

«Повнолітні брати, сестри зобов’язані утримувати малолітніх, неповнолітніх братів та сестер, які потребують матеріальної допомоги і якщо вони не мають батьків, чоловіка, дружини або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, за умови, що повнолітні брати та сестри можуть надавати матеріальну допомогу (ч.1 ст.267 СК України).

Частиною 2 статті 267 СК України передбачено, що повнолітні брати і сестри зобов’язані утримувати непрацездатних повнолітніх братів і сестер, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони не мають чоловіка, дружини, батьків або повнолітніх дочки, сина, за умови, що повнолітні брати та сестри можуть надавати матеріальну допомогу.

Аналіз указаних норм матеріального права дає підстави для висновку, що аліментні зобов’язання на утримання непрацездатного повнолітнього брата можуть бути призначені за наявності юридичних складових – сукупності певних умов, а саме: родинний зв’язок; непрацездатність особи, тобто за станом здоров’я вона є інвалідом І, ІІ або ІІІ групи; потреба в матеріальній допомозі, тобто заробітна плата, пенсія, доходи від використання майном, інші доходи не забезпечують особі прожиткового мінімуму, встановленого законом; нижчий від прожиткового рівень матеріального забезпечення; не має чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина, які відповідно з правилами, встановленими нормами глав 9, 16 та 17 СК зобов’язані в першу чергу утримувати своїх непрацездатних, які потребують матеріальну допомогу чоловіка, дружину, повнолітніх дітей, батьків; повнолітні брати, сестри можуть надавати матеріальну допомогу.

Зазначені умови створюють юридичний склад, необхідний для виникнення у непрацездатних, повнолітніх братів та сестер, які потребують матеріальну допомогу суб’єктивного права на отримання аліментів від повнолітніх братів та сестер.

Таким чином, якщо відсутня хоча б одна з умов, вказаних в частині 2 статті 267 СК, необхідних для виникнення у повнолітніх братів та сестер, які потребують матеріальну допомогу права на отримання матеріальної допомоги від своїх повнолітніх братів та сестер їх аліментний обов’язок не виникає.

Право на утримання (аліменти) має непрацездатна особа, яка не забезпечена прожитковим мінімумом.

Крім цього, право на утримання (аліменти) має непрацездатна особа, яка не забезпечена прожитковим мінімумом. Така правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 13 квітня 2016 року (справа №6-3066цс15)».

Водночас, варто зазначити, що механізм стягнення аліментів з інших членів сім’ї та родичів все ж діє, якщо позивач належним чином обґрунтує та надасть докази на підтвердження своїх вимог.

Так, наприклад, у справі № 204/5755/18 суд стягнув з онука аліменти на утримання його бабусі:

«Встановлено, що відповідач є онуком позивача, є працездатною особою, та має можливість надавати допомогу.

Враховуючи, що позивач є особою похилого віку, потребує постійної матеріальної допомоги, а також враховуючи стан здоров’я та матеріальне становище відповідача, що останній є студентом Державного вищого навчального закладу «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури», його сімейний стан – наявність на його утриманні дитини – інваліда – ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_8, на утримання якого за рішенням суду з відповідача стягуються аліменти, суд вважає за можливе стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3, аліменти на її утримання у розмірі 250 грн. щомісячно, і довічно.

Крім того, судом встановлено, що позивач має онуку ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5, яка також, за твердженням позивача, не надає їй матеріальну допомогу, тому суд зазначає, що позивач має право звернення з таким позовом і до інших онуків в порядку ст.266 СК України».

Отже, на підставі проведеного аналізу норм чинного законодавства України та судової практики, можемо зробити висновок, що інститут аліментних зобов’язань інших членів сім’ї та родичів існує та врегульований, однак, своє практичне застосування відповідні положення СК України знаходять вкрай рідко.