Аліментні спори: стратегія успіху
Про аліментні спори: стратегія успіху розповів адвокат, кандидат юридичних наук, Голова Комітету з цивільного права та процесу НААУ, Голова правління Центру сімейно-правових досліджень Олег Простибоженко під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.
Матеріали заходів
30.04.2025

Лектор докладно проаналізував разом з учасниками стратегію успіху в аліментних спорах , а саме:

1. Погляд з позиції стягувача.

  • 1.1. Стягнення аліментів у наказному провадженні (формування доказової бази).
  • 1.2. Стягнення аліментів у позовному провадженні (правова позиція доказова база стягувача).
  • 1.3. Спосіб стягнення аліментів, його зміна.

2. Погляд з позиції платника.

  • 2.1. Стягнення аліментів у наказному провадженні та способи протидії.
  • 2.2. Стягнення аліментів у позовному провадженні (правова позиція, доказова база платника).

У рамках характеристики аліментних спорів акцентовано на наступному:

1. Погляд з позиції стягувача.

1.1. Стягнення аліментів у наказному провадженні (формування доказової бази)

За заявою стягувача суд видає судовий наказ про стягнення аліментів у розмірі:

1) на одну дитину – однієї чверті, на двох дітей – однієї третини, на трьох і більше дітей – половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину (ст.183 СК, п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК);

2) у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ст.184 СК, п. 5 ст. 161 ЦПК).

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ст. 182 СК).

Умови:

  • Максимально вказати ідентифікаційні дані боржника – ІПН, адресу, дату і місце народження, навіть e-mail (п.2 ст. 163 ЦПК) – це т.зв. «інші дані, що ідентифікують боржника»;
  • Умовою видачі судового наказу є відсутність необхідності залучення інших заінтересованих осіб (пп. 4,5 ч.1 ст.161 ЦПК) – у якості доказу доцільно додати довідку від ДВС;
  • У заяві про видачу судового наказу має бути зазначений РНОКПП боржника (п. 2 ч. 2 ст. 163 ЦПК);
  • Якщо ІПН боржника невідомий, тоді необхідно витребувати його у ДПІ на адвокатський запит;
  • Також можливо спробувати його знайти у нотаріальних базах, за попереднім місцем роботи тощо;
  • Не варто писати, що коду немає (якщо він є).
  • Доведення факту проживання дитини разом з заявником:

Право на стягнення аліментів має “той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина” (ст.ст. 183,184 СК).

Реєстрація місця проживання разом з дитиною ще не означає проживання разом з дитиною. Подаючи заяву про видачу судового наказу доцільно надавати не довідку про реєстрацію, а ще докази, що підтверджують саме обставину спільного проживання з дитиною (н-д, акт ССД, ЖЕК, ОСББ).

Оскільки дитина є власником аліментів, а їх стягувачем – той з батьків чи інших законних представників, разом з ким проживає дитина, то вони обоє є особами, які беруть участь у справі (учасниками справи – за новим ЦПК). Доцільно зазначати у заяві, що стягувач (ПІБ) звертається до суду в інтересах дитини (ПІБ).

Заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими ЦПК (ст. 162 ЦПК).

1.2. Стягнення аліментів у позовному провадженні (правова позиція доказова база стягувача)

Немає необхідності заявляти позовну вимогу про стягнення аліментів, якщо їх розмір кореспондує ст.ст. 183, 184 СК, тобто є таким, який підлягає стягненню у порядку наказного провадження.

Ідея позовного провадження полягає у наданні позивачу права вимагати аліменти в розмірі, який перевищує розміри, встановлені у ст.ст. 183, 184 СК і ст.161 ЦПК або коли неможливо стягнути у наказному.

Це розмір більше 1/4 на одну дитину, 1/3 – на двох дітей і т.д. або у твердій сумі більше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку;  Суд не встановлює верхню межу, як у с/н.

Доцільно стверджувати, що платник сплачує аліменти у певній сумі, але цього недостатньо, тому був пред’явлений позов.

Суд зазвичай не присуджує нижче цієї суми, а платник не заперечує, що він їх не платив.

Суду треба демонструвати структуру витрат на дитину (місячних та річних):

  • – харчування (чеки за кілька місяців);
  • – комунальні платежі (літні та зимові місяці);
  • – курси, гуртки (щомісячні витрати);
  • – одяг (річні витрати);
  • – книжки і канцелярія;
  • – поточне лікування;
  • – пальне (якщо дитину возити на авто) і т.д.

Обставини, які враховуються при визначенні розміру аліментів:

В ст. 182 СК додано дві нові обставини:

3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Згідно із ч. 2 ст. 182 СК: розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.  Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.  Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

1.3. Спосіб стягнення аліментів, його зміна

Спосіб стягнення аліментів:

  • За рішенням суду аліменти присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (ч. 3 ст. 180 СК).
  • Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів (ч. 3 ст. 180 СК).

Отже, спосіб стягнення аліментів обирає лише стягувач (не суд).

Зміна способу стягнення аліментів і зміна розміру аліментів:

  • Платник аліментів не має права пред’являти позов про зміну способу стягнення аліментів. Це виключне право одержувача аліментів (ст.181 СК).
  • Платник аліментів має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів у межах способу, обраного стягувачем аліментів (ч.7 ст.170 ЦПК, ст.192 СК).

Наприклад, просити 1/5 чи 1/6 заробітку на одну дитину, але не менше 50 % прожиткового мінімуму.

Підсудність (зміна способу): позови про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред’являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

Підсудність (збільшення розміру): питання допустимості застосування альтернативної підсудності за вимогою про збільшення розміру аліментів – Верховний Суд вдався до розширеного тлумачення терміну «стягнення аліментів» (постанова від 23.01.2018 у справі № 489/4826/16-ц).

Підсудність (зменшення розміру): ЦПК не передбачає застосування альтернативної підсудності до вимог платника аліментів про їх зменшення; Такий позов має пред’являтися за правилами “загальної” підсудності – місцем проживання одержувача аліментів.

2. Погляд з позиції платника.

2.1. Стягнення аліментів у наказному провадженні та способи протидії

Умови:

  1. Відсутності інших стягувачів:
  • Умовою видачі судового наказу є відсутність необхідності залучення інших заінтересованих осіб (пп. 4,5 ч.1 ст.161 ЦПК);
  • Заінтересованою є особа, яка вже отримує від боржника аліменти (п.8,14 постанови ПВС № 14 від 23.12.2011 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження»);
  • Суддя відмовляє у видачі с/н, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає ст. 161 ЦПК (ч.3 ст.165);
  • Бажано повідомити суд про їх наявність.
  1. Ідентифікаційний номер:
  • У заяві про видачу судового наказу має бути зазначений РНОКПП боржника (п. 2 ч. 2 ст. 163 ЦПК);
  • с/н має відповідати вимогам виконавчого документа, передбаченим ЗУ “Про виконавче провадження” (ч. 3 ст. 431 ЦПК).
  1. Місце реєстрації боржника:
  • Заява про видачу с/н може бути подана за місцем проживання стягувача (до ч.1 ст.28 ЦПК). Тому зміна місця реєстрації не є перешкодою для видачі с/н;
  • Однак, у разі якщо суд не може встановити зареєстроване місце проживання боржника, суд відмовляє у видачі судового наказу (ч.9 ст.165 ЦПК).
  1. Місце проживання дитини:
  • Ст. 183, 184 СК, ст. 161 ЦПК пов’язує право на видачу с/н про стягнення аліментів з проживанням дитини разом із заявником.
  • Проживання – це реєстрація місця проживання дитини (а якщо не зареєстрована взагалі або зареєстрована за адресою платника);
  • Щоб підтвердити місце проживання дитини, можна подати заяву суду, що дитина проживає з платником.

В судовій практиці вистачає випадків, коли один з батьків, діючи недобросовісно, звертається до суду з заявою про видачу судового наказу (подає недостовірні докази, або умисно вводить суд в оману). В такому випадку необхідно звертатися до суду відповідно до ст. 173, 432 ЦПК із заявою про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню.

Судова практика (визнання с/н таким, що не підлягає виконанню):

  • Постанова Апеляційного суду м. Києва від 19.06.2018, справа № 752/25757/17:
  • Стягувач отримала с/н, маючи рішення суду про стягнення аліментів. Тобто, мало місце подвійне стягнення. Суд вказав, що треба подавати позов про збільшення розміру аліментів.
  • Постанова Апеляційного суду Донецької області від 15.08.2018, справа № 265/4428/18 “: … заявник мав на увазі незгоду з судовим наказом по суті, вважав рішення про стягнення з неї аліментів необґрунтованим, оскільки дитина проживає разом із нею… дії боржника є недопустимою спробою ревізії по суті ухваленого проти нього чинного судового рішення у поза процесуальний спосіб, передбачений спеціальними нормами цивільно-процесуального законодавства”; Одночасно колегія суддів вважає, що з урахуванням положень Розділу ІІ ЦПК «Наказне провадження», ОСОБА_2 у разі незгоди з судовим наказом від 01.06.2018, не позбавлена можливості на його скасування у спосіб, передбачений цим Кодексом.

Судова практика (нововиявлені обставини):

  • Постанова Київського апеляційного суду від 12.03.2019, справа №753/14725/17:… нововиявленими обставинами є правові факти, які мають наступні ознаки: вони мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи; вони не були і не могли бути відомі заявнику; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов’язки осіб, які беруть участь у справі. Той факт, що згідно положень процесуального закону (ч.1 ст.167 ЦПК) судовий наказ виданий без судового засідання і повідомлення сторін, і без урахування заперечень боржника проти стягнення аліментів, не дає підстав вважати такі заперечення нововиявленими обставинами.

2.2. Стягнення аліментів у позовному провадженні (правова позиція, доказова база платника)

Ідея позовного провадження полягає у наданні позивачу права вимагати аліменти в розмірі, який перевищує розміри, встановлені у ст.ст. 183, 184 СК і ст.161 ЦПК. Це розмір більше 1/4 на одну дитину, 1/3 – на двох дітей і т.д. або у твердій сумі більше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Суд не встановлює верхню межу, як у с/н.

Типові помилки:

  • Заяви платника про те, що в нього немає можливості надавати утримання дитині;
  • Заяви платника, що він і так утримує дитину, пред’явлення чеків про перекази коштів, оплату курсів, речей і т.д.
  • Результат: суд постановляє в обох випадках рішення, яке платник аліментів сприймає як несправедливе

Правильна правова позиція:

  • Незалежно від вказаних вище підстав, суд в будь-якому разі присудить аліменти;
  • Основна боротьба має бути за їх розмір;
  • Замість заперечень чи “козирянь” доцільно зайняти прагматичну позицію і визнати, що відповідач сплачував певну суму аліментів (яка в принципі є прийнятною для подальшої сплати).

Доказова база:

  • Показати щомісячні платежі, які є прийнятними для подальшої сплати відповідачем, тобто вказати, що відповідач їх сплачував і надати докази;
  • Якщо є діти від іншого шлюбу або непрацездатні батьки, то укласти з ними договір або отримати рішення суду щодо аліментів. Важливим є розмір (його варто розрахувати залежно від доходу платника і суми, яку він готовий платити надалі);
  • Завищити заробітну плату (н-д, показати її без вирахування податків або за більший період, якщо там були премії і т.д.).

Першоджерело - https://tinyurl.com/fmtxntd7