Актуальні питання захисту права на сімʼю військовослужбовців, розвитку стійкості
Ганна Колесник, голова Комітету НААУ з питань захисту прав людини, Ігор Свєтлічний, секретар Комітету НААУ з питань захисту прав людини, Леся Бурчак, член Комітету НААУ з питань безоплатної правничої допомоги
Фахові коментарі
26.04.2024

Військовослужбовцям сил оборони України найчастіше потрібна правова допомога у розв’язанні питань, пов’язаних не тільки з військовою службою, але й з іншими життєвими, сімейними проблемами. Статтею 59 Конституції України гарантовано право кожного на правову допомогу.

Так, згідно з дослідженнями авторів найчастіше військовослужбовці мають проблеми зі спілкуванням і вираженням почуттів, сварками через довгу розлуку та знижений рівень фізичної прихильності. Конфлікт між службою та молодою родиною, нерозуміння ситуації викликають негативну задоволеність шлюбом і можуть стати однією з причин емоційного насильства партнерів у сім’ях нинішніх військових.

Таким чином, військовослужбовці та їхні сім’ї все більше потребують юридичної, психологічної та соціальної допомоги для забезпечення стійкості та резильєнтності їхніх сімей шляхом розроблення та реалізації відповідних соціально-психологічних програм. Крім цього, зазначена психологічна стійкість відіграє також певну позитивну роль у збільшенні здатності протидії сил оборони України ворожим інформаційно-психологічним операціям (далі – ІПСО).

У наш час з об’єктивних причин у сімʼях військовослужбовців можуть виникати недовіра, страх зради, депресії. Конфлікти з рідними по телефону на практиці в більшості випадків слугують каталізатором, запускаючи механізми  правопорушень через агресивну поведінку військового, порушення наказів і статутів, зловживання спиртними напоями, спроби самогубства. У практиці одного з авторів був випадок, коли військовослужбовець, намагаючись зберегти сімейні стосунки з дружиною, постійно купував собі нову обручку, тому що губив її, знімаючи стрес різним чином.

Навіть у тилових частинах, з практики авторів, військовослужбовці постійно відчувають емоційне напруження, оскільки строки закінчення війни та демобілізації  наразі непередбачувані. Загальновідомо, що чинне законодавство не обмежує строк служби  мобілізованих і контрактників на цей час, що не сприяє покращенню ситуації щодо правопорушень. На думку авторів, робота військових психологів і капеланів, завчасне інформування військовослужбовців та членів їхніх родин про можливі зміни в стосунках, надання відповідних рекомендацій здатні запобігти виникненню більшості проблем у родинах військовослужбовців, у тому числі пов’язаних з ворожими ІПСО.

Переживання психологічного напруження на фоні психічних і психологічних проблем, які він дізнається спілкуючись з рідними, часом може викликати у військовослужбовця бажання відсторонитися від товаришів і  близьких, аби не нашкодити їм і сімейним стосункам, проте завдяки такому відстороненню зʼявляється відчуття своєї непотрібності. Дружини військовослужбовців зізнаються в тому, що їхні чоловіки після чергового відрядження повертаються з деякими розладами поведінки, і сімʼя змушена щоразу адаптуватися. Під час кожної такої адаптації родина переживає стрес, що викликає напруження в стосунках. У сімʼях, де підтримується комунікація під час відсутності бійця, процес спілкування проходить більш раціонально.

Згідно з дослідженнями, викладеними у методичних рекомендаціях з профілактики та вирішення конфліктів у сімʼях військовослужбовців (2023), проблемою, що потребує уваги, є іррегулярність подружніх стосунків. За словами жінок, стосунки подружжя після повернення чоловіка змінюються. Фахівці відмічають, що протягом перших днів відпустки спостерігається або надмірний потяг, або ж цей потяг зникає. Часто також простежується втрата ніжності, що надалі може призвести до відмови від стосунків на тривалий час. Такі зміни як чоловіки, так і дружини часто інтерпретують як згасання почуттів або привід для ревнощів, що породжує конфлікти і деструктивно впливає на психологічний стан.

Наразі на офіційному сайті Міністерства оборони України https://www.mil.gov.ua/  створено довідник «Допомога після поранення», https://turbota.mil.gov.ua/, де зібрано важливу інформацію, яка допоможе військовослужбовцям проходити всі етапи шляху воїна, у тому числі направлення та проходження медико-соціальної експертної комісії для встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності, проте цього недостатньо.

У соціальних мережах діють численні волонтерські групи допомоги військовослужбовцям (до прикладу, проект команди волонтерського руху «Адвокати ЗСУ» в мережах Фейсбук і телеграм, координатор Євгенія Рябека). З 2024 року діє Центральне управління захисту прав військовослужбовців – новий структурний підрозділ Міністерства оборони України, створений з метою реагування на порушення прав військовослужбовців та членів їхніх сімей, проведення відповідних перевірок і розслідувань, поновлення порушених прав — фактично військовий омбудсмен.

Центральне управління захисту прав військовослужбовців безпосередньо підпорядковується Міністру оборони та відповідатиме за розгляд звернень і скарг військовослужбовців, надання первинної правничої допомоги, проведення перевірок і розслідування порушень прав військовослужбовців і членів їхніх сімей. «Реалізація цієї ініціативи передбачає комплексний підхід до захисту прав воїнів та членів їхніх сімей, включаючи реагування на конкретні скарги, аналіз конкретних ситуацій, виїзд на місця порушень, проведення перевірок та подальші заходи з відновлення прав», — заявив Міністр оборони України Рустем Умєров (armyinform.com.ua).

Крім вищевказаного, невизначеність щодо проблем, повʼязаних із підготовкою та участю у бойових діях, часовими показниками, здатністю родини справлятися з розлукою, та завжди наявний ризик поранення або смерті мають потенційно руйнівні наслідки. На думку командирів, стурбований, заклопотаний військовослужбовець легко відволікається і не в змозі зосередитися на важливих завданнях у критичний момент. З психологічного погляду, легше розізлитися, ніж протистояти болю і втраті від розлуки. У гіршому випадку невирішена емоційна напруга може призвести до серйозних нещасних випадків або розвитку бойового стресу, який зі свого боку може стати причиною зриву виконання бойового завдання. Через сімейні негаразди (непорозуміння з батьками (родичами), переживання за членів родини, які залишилися на окупованій території, конфлікти з подружжям (коханими)) скоюється близько 30 % самогубств військовослужбовцями – учасниками бойових дій. Близько половини зафіксованих спроб суїциду в армії, за оцінками незалежних експертів, повʼязані із сімейними обставинами, із чим погоджуються й автори.

Напружені, конфліктні стосунки між подружжям (членами сімей) деструктивно впливають на психологічний стан військовослужбовців під час служби (депресивні стани, зловживання спиртними напоями, агресивність, замкнутість, порушення статуту, суїцидальні думки тощо) і не сприяють відновленню в періоди між службовими завданнями. Проте розумні, гармонійні стосунки в сімʼї військовослужбовця є для нього підтримуючим ресурсом, особливо у період відновлення. Наявність значної кількості військовослужбовців, які розлучаються через сімейні проблеми, що виникають після їх тривалого перебування в силах оборони, навіть поза районами ведення бойових дій спонукає до розроблення шляхів щодо профілактики та вирішення конфліктів у сімʼях військовослужбовців.

При ґрунтовному аналізі цього явища слід зазначити, що низка змін у законодавстві України та нововведень у роботі державних органів мають позитивно вплинути на здійснення та реалізацію прав і свобод, які мають військовослужбовці та члени  їхніх родин. Так, відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу» від 02.06.2011, зі змінами та доповненнями, держава гарантує надання військовослужбовцям і членам їхніх родин правничу допомогу, яка полягає у наданні консультацій, роз’яснень і правової інформації з різних питань, складенні заяв, скарг та інших процесуальних документів, представництві інтересів особи в судах, органах місцевого самоврядування та державних органах, забезпеченні захисту від обвинувачення, наданні допомоги в доступі до вторинної правничої допомоги та медіації. Відповідно до статті 14 вказаного Закону коло суб’єктів безоплатної вторинної правничої допомоги є досить широким: це і діти, і особи, які затримані чи перебувають під слідством у кримінальних та адміністративних провадженнях, окремим суб’єктом законодавець виділяє ветеранів війни та членів їхніх сімей, членів сімей загиблих захисників і захисниць України, які мають особливі заслуги перед Україною.

Вторинна правнича допомога як вид соціальної гарантії надається також особам, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, відповідно до Закону України «Про соціальний та правовий захист  осіб,  стосовно  яких  встановлено  факт  позбавлення  особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їх сімей». Зазначені положення законів надають право доступу до послуг адвоката за рахунок держави малозабезпеченим і вразливим категоріям громадян і сприяють утвердженню законності в Україні. Цікавим і перспективним напрямом у наданні правничої допомоги є надання доступу до медіації, який можна отримати, звернувшись до центрів безоплатної правничої допомоги, які відкриті у кожному обласному центрі України, а їх філії функціонують у містах районного типу та селищах. Послуги медіатора можуть допомогти залагоджуванню конфліктів, вирішенню матеріальних та емоційних проблем, відіграти значну роль у досудовому вирішенні спорів, які можуть виникати у родинах військовослужбовців.

Крім цього, на думку авторів, упровадження принципів відновного правосуддя щодо військових правопорушень може сприяти зменшенню їх кількості і злочинів проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини), насамперед завдяки відновленню позитивних міжособистісних стосунків, у тому числі серед військовослужбовців.  Проте наразі повноцінне впровадження відновного правосуддя у військовій сфері потребує майбутніх ґрунтовних наукових досліджень.

У 2024 році кроком із вдосконалення надання послуг з реєстрації актів цивільного стану, включаючи діючих військовослужбовців, стала постанова Кабінету Міністрів № 245 від 29.03.2024 «Про реалізацію експериментального проєкту щодо проведення державної реєстрації шлюбу в електронній формі», що надає можливість проведення процедури одруження онлайн у застосунку. Як відомо, багато проблем виникає у зв’язку з тим, що військовослужбовці не мали можливості бути фізично присутніми в органах, які могли офіційно зареєструвати чи розірвати шлюб. Така ситуація спричиняє й багато майнових проблем, порушення прав дітей і жінок у випадку смерті військових, які їх утримували або були батьками. Можливість реєстрації шлюбів і розлучень онлайн не тільки спростить життя українців, а й стане унікальним прикладом застосування електронних послуг у світі.

Підсумовуючи, можемо зробити висновок про те, що вдосконалення правової та соціальної підтримки військовослужбовцям, включаючи забезпечення підтримки стійкості їхніх сімей, оптимізації відпусток і строків служби за мобілізацією, впровадження принципів відновного правосуддя щодо військових правопорушень, деяких злочинів і проступків, призведе до збільшення резильєнтності військовослужбовців, допоможе зберегти сімʼї та зменшить шкідливий вплив ворожих інформаційно-психологічних операцій.