Лектори докладно проаналізували разом з учасниками актуальні питання організації та надання безоплатної правничої допомоги в Україні, а саме:

1. Напрям розвитку БПД в Україні, виявлені недоліки, діяльність Комітету по їх усуненню.

2. Залучення адвоката для участі в окремій процесуальній дії.

3. Підстави та порядок припинення надання БВПД.

4. Дотримання стандартів якості при припиненні надання БВПД.

У рамках характеристики безоплатної правничої допомоги в Україні акцентовано на наступному:

1. Напрям розвитку БПД в Україні, виявлені недоліки, діяльність Комітету по їх усуненню

Напрям розвитку БПД:

·              БПД є складовою гарантії права на професійну правничу допомогу (ст. 59, 131–2 Конституції України).

·              Єдиними надавачами професійної правничої допомоги є адвокати, тому обов’язковою є інституційна участь адвокатури (НААУ) у формуванні та реалізації політики у сфері БПД.

·              Необхідне інституційне закріплення участі адвокатури у нормотворенні, створення міжвідомчих робочих груп, забезпечення незалежності адвокатів у системі БПД, раціоналізація бюджетних витрат.

Виявлені недоліки:

·              Уникнення Кабінетом Міністрів України спільної роботи з адвокатурою.

·              Формальне пересилання звернень НААУ до Мін’юсту.

·              Прийняття підзаконних актів, які:

1)           суперечать Конституції та законам;

2)           не відповідають міжнародним стандартам;

3)           порушують права адвокатів;

4)           знижують якість правничої допомоги;

5)           створюють конфлікт інтересів між центрами БПД та адвокатурою.

Діяльність Комітету НААУ:

·              Нормотворча участь і правова експертиза актів КМУ та Мін’юсту.

·              Моніторинг порушень у системі БПД, збір скарг адвокатів.

·              Захист професійних прав адвокатів та недопущення втручання в їх діяльність.

·              Ініціювання створення спільних робочих груп з органами влади.

2. Залучення адвоката для участі в окремій процесуальній дії:

·              Відповідно до ст. 53 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя або суд можуть залучити адвоката для участі в окремій процесуальній дії.

·              Порядок залучення — аналогічний захисту за призначенням (ст. 49 КПК).

·              Залучення допускається лише у випадках невідкладності, зокрема:

-              неможливість прибуття адвоката за договором;

-              очікування прибуття обраного адвоката;

-              інші поважні причини.

·              Адвокат зобов’язаний:

-              перевірити наявність інших захисників;

-              узгодити правову позицію з основним адвокатом;

-              оцінити ризики порушення прав клієнта;

-              за відсутності законних підстав — повідомити про неможливість участі.

·              У разі недотримання вимог невідкладності адвокат заявляє клопотання про перенесення дії.

3. Підстави та порядок припинення надання БВПД

·              Рішення про припинення БВПД приймає центр з надання БВПД (ч. 1 ст. 17, ст. 23 Закону).

·              Законом передбачено 10 підстав, з яких за правовим висновком адвоката — пункти 3, 4, 7, 8 ч. 1 ст. 23, зокрема:

1)           залучення іншого захисника;

2)           використання всіх національних засобів захисту;

3)           повторне звернення з того самого питання;

4)           ненадання клієнтом необхідних документів.

Порядок дій адвоката:

·              Повідомлення суду або слідчого про підстави припинення.

·              Підготовка правового висновку.

·              Негайне направлення висновку до Центру та клієнту.

·              Продовження захисту до прийняття рішення Центром.

·              Самостійне припинення БВПД без рішення Центру заборонене.

4. Дотримання стандартів якості при припиненні надання БВПД

Обов’язкові стандарти:

·              Ознайомлення з матеріалами справи та конфіденційне побачення з клієнтом:

1)           у кримінальному процесі — у розумний строк після отримання доручення;

2)           у цивільному й адміністративному процесах — не пізніше 7 робочих днів.

·              Узгодження правової позиції з клієнтом.

·              Негайне письмове інформування Центру та клієнта про обставини, що тягнуть припинення БВПД.

·              Продовження надання БВПД до ухвалення відповідного рішення Центром.

·              Обов’язкове інформування клієнта про звернення до Центру та про прийняте рішення, щоб не порушити право на захист.

Першоджерело  https://tinyurl.com/33jamzd8