Надія Тарасова,
адвокат у сфері корпоративного права, медіатор,
член підкомітету з питань господарського та корпоративного права РАКО,
сертифікований корпоративний секретар, сертифікований комплаєнс-офіцер.

Час від часу, а іноді і на постійній основі, адвокатам доводиться виступати «адвокатами бізнесу». На мій погляд, це означає не просто консультувати та захищати бізнес (припустимо — товариство) у судових органах, але й знати специфіку роботи товариства, володіти інформацією про бізнес-процеси та тісно співпрацювати з виконавчим органом та учасниками (акціонерами). Розглянемо специфіку роботи на прикладі адвоката з корпоративного права. Суспільство сприймає роботу адвоката переважно в якості захисника. Якщо пересічного громадянина спитати, як саме він уявляє роботу адвоката — отримаємо відповідь про захист і судове представництво.

Насправді, коли адвокат вирішує практикувати у сфері корпоративного права, його чекає певна специфіка і безліч викликів. Специфіка — це необхідність розуміння роботи бізнесу, знайомства з усіма процесами, що відбуваються в товаристві, навіть занурення у них. Це ознайомлення з роботою товариства «знизу»: щодо трудових відносини з працівниками, створення продукції (продукту), укладання договорів з постачальниками та клієнтами, маркетингу та реклами, захисту комерційної таємниці та конфіденційної інформації, конкурентного середовища тощо. Без розуміння бізнесу «знизу», адвокату з корпоративного права вкрай важко забезпечити роботу бізнесу «зверху» — розробляти статути та корпоративні договори, писати положення про проведення загальних зборів, наглядової ради, ревізійної комісії та супроводжувати роботу цих органів, взаємодіяти з органами антикорупційного та антимонопольного комплаєнсу, з внутрішніми контролями в товаристві, супроводжувати M&A правочини, консультувати виконавчий орган, наглядову раду та учасників (акціонерів) товариства.

За час своєї юридичної та адвокатської практики я вивела для себе декілька правил роботи адвокатом бізнесу:

— юридичні висновки (консультації) завжди мають бути зрозумілими і конкретними: “так” або “ні”, “можна” або “заборонено”; якщо “заборонено”, але “дуже треба” – які ризики це потягне для товариства;
— відповіді, консультації, меморандуми надаються якнайшвидше, але якісно — це питання прибутку, конкурентної переваги і лояльного ставлення споживачів (клієнтів) до бізнесу;
— “гроші люблять тишу”, або максимально уникати судових справ за участю посадових осіб товариства, власників та афілійованих до власників бізнесу осіб. Відсутність корпоративних конфліктів і судових справ вкрай важливо, якщо учасники, акціонери чи афілійовані до них особи є у біржових списках і будь-яка інформація щодо корпоративного конфлікту може негативно вплинути на вартість цінних паперів;
— консультуючи з приводу простого, як здається, питання щодо застосування норм корпоративного права, необхідно перевірити всі документи “по вертикалі”, починаючі з корпоративного договору (за наявності), статуту, рішень органів управління, правочинів, що можуть на певний час забороняти певні корпоративні дії і аж до посадових інструкцій працівників та наказів про прийом на роботу, оскільки іноді важко передбачити, в якому документі можуть бути встановлені обмеження чи особливі умови, що матимуть суттєвий вплив на зміст консультації;
— вивчаємо підходи Верховного Суду (і не тільки) до вирішення корпоративних спорів.

І наостанок – судова практика, яка не може пройти повз уваги адвоката з корпоративного права — адвоката бізнесу.

Постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 жовтня 2019 року у справі № 916/2084/17: власники українських товариств не мають права оскаржувати договори, які укладають їх керівники чи правління. Учасник ТОВ просив Суд визнати договори, які були укладені Товариством в особі Генерального директора з перевищенням повноважень (без передбаченої Статутом згоди Загальних Зборів Товариства). Велика Палата Верховного Суду зазначала, що за договором, укладеним товариством, права та обов'язки набуває таке товариство як сторона договору. При цьому, правовий стан (сукупність прав та обов'язків) безпосередньо учасників цього товариства жодним чином не змінюється. Підписання виконавчим органом товариства договору з іншою особою без передбаченої статутом згоди вищого органу цього товариства може свідчити про порушення прав та інтересів самого товариства у його відносинах з іншою особою — стороною договору, а не корпоративних прав його учасника.

Постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 911/2129/17 щодо поширення на посадову особу товариства норм закону щодо представництва. Особи, які виступають від імені юридичної особи, зобов’язані діяти не лише в межах своїх повноважень, але й добросовісно і розумно. Протиправна поведінка посадової особи полягає у неналежному та недобросовісному виконанні певних дій, без дотримання меж нормального господарського ризику, з особистою заінтересованістю чи при зловживання своїми посадовими обов’язками за власним умислом (розсудом), прийнятті очевидно необачних, марнотратних та завідомо корисливих на користь такої посадової особи рішень.

Цікавою є практика Великої Палати Верховного Суду щодо юрисдикції спорів. Так, Постановою ВП ВС від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 визначено, що позовні вимоги учасника товариства про стягнення заборгованості за договором про надання поворотної фінансової допомоги, укладення якого не вплинуло на корпоративні права такого учасника, підлягають розгляду у порядку цивільного судочинства. Предметом спору є вимога позивачки до відповідача виконати своє зобов'язання, яке виникло на підставі договору про надання поворотної фінансової допомоги щодо повернення отриманих коштів, її позовні вимоги обґрунтовано виключно положеннями Цивільного кодексу України, які регулюють правовідносини позики.

Більш детально про роль адвоката бізнесу будемо говорити на семінарі Вищої школи адвокатури НААУ 30-31 травня 2020 року. Реєстрація здійснюється за посиланням: https://www.hsa.org.ua/onlajn-translyatsiya-biznes-advokat/