Вища школа адвокатури НААУ
Курси з підвищення кваліфікації адвокатів
Telegram
0 800 300 282
дзвінок безкоштовний
Новини
04.05.2022

4 травня — Міжнародний день протидії булінгу (День боротьби з цькуванням)

Цей день на Календарі Дитинства позначила Лариса Гретченко, адвокат, керівник Центру “Адвокат дитини” Вищої школи адвокатури НААУ

Навчання являється одним із найважливіших етапів у житті, в якому відбувається інтелектуальний, соціальний та фізичний розвиток дитини, становлення її особистості.

Взаємодія школи і сім’ї, стосунки між вчителем та учнями будуються на засадах довіри, поваги, справедливості, доброзичливого ставлення один до одного та взаємної відповідальності.

Забезпечення охорони життя і здоров’я учасників освітнього процесу є пріоритетом державної політики, спрямованої на розбудову безпечного і здорового освітнього середовища у новій українській школі. Додержання конституційних прав та свобод дитини, гарантій з охорони дитинства, реалізації прав дітей на освіту є предметом спільної турботи.

Проблематика латентності чи, іншими словами, невидимості, прихованого характеру цькування учасників освітнього процесу, на жаль, залишається актуальною в українських закладах освіти, про що свідчать статистичні дані різних досліджень, аналіз судової практики, моніторинг новин, повідомлень та тематичних сюжетів засобів масової інформації.

Аналіз вітчизняного досвіду протидії булінгу та сучасний стан розбудови безпечного і здорового освітнього середовища вказують на відсутність єдиного ефективного та системного підходу в закладах освіти щодо попередження та реагування на прояви насильства і булінгу (цькування), а також недостатню взаємодію між учасниками освітнього процесу, закладами освіти і соціальними службами, правоохоронними органами, іншими органами державної влади та місцевого самоврядування.

В Україні законодавче закріплення поняття «булінг», типових ознак цькування учасників освітнього процесу та відповідальності за його вчинення відбулося 19.01.2019 року з набранням чинності Закону України«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)» від 18.12.2018 р. № 2657-VIII.

Відповідно до статті 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення та пункту 3-1 статті 1 Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 р. № 2145-VIII, булінг (цькування) – діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

Зі змісту вказаних норм слідує спеціальний суб’єктний склад булінгу, що охоплює учасників освітнього процесу за обов’язкової участі малолітньої чи неповнолітньої особи, якою чи стосовно якої вчиняється насильство.

Механізм реагування на випадки булінгу (цькування) закріплено в однойменному Порядку, затвердженому наказом Міністерства освіти України від 28.12.2019 р. №1646 «Деякі питання реагування на випадки булінгу (цькування) та застосування заходів виховного впливу в закладах освіти», що застосовується в закладах освіти всіх типів і форм власності, крім тих, які забезпечують здобуття освіти дорослих, у тому числі післядипломної освіти. У термінологічному визначенні статус кривдника та потерпілого конкретизовано вказівкою на учасника освітнього процесу, в тому числі малолітню чи неповнолітню особу, якою чи щодо якої було вчинено булінг (цькування).

Слід відзначити, що повнолітні студенти не підпадають під дію антибулінгового законодавства, що ускладнює можливість використання цієї нормативної бази як інструментів захисту від насильства в освітньому молодіжному середовищі та для притягнення до відповідальності в разі вчиненого цькування, нарівні з неповнолітніми студентами.

Національна стратегія розбудови безпечного і здорового освітнього середовища у новій українській школі, схвалена Указом Президента України від 25.05.2020 р. №195/2020, визначає безпечне і здорове освітнє середовище як сукупність умов у закладі освіти, що унеможливлюють заподіяння учасникам освітнього процесу фізичної, майнової та/або моральної шкоди, зокрема, внаслідок недотримання законодавства щодо кібербезпеки, захисту персональних даних, шляхом фізичного та/або психологічного насильства, експлуатації, дискримінації за будь-якою ознакою, приниження честі, гідності, ділової репутації (булінг (цькування), поширення неправдивих відомостей тощо), пропаганди та/або агітації, у тому числі з використанням кіберпростору.

Орієнтуючись на пріоритет дотримання найкращих інтересів дитини, Центр “Адвокат дитини” Вищої школи адвокатури НААУ приділяє значну увагу створенню у закладах освіти безпечного освітнього середовища, вільного від насильства, експлуатації, дискримінації, та умов навчання, що унеможливлюють заподіяння фізичної, моральної та матеріальної шкоди учасникам освітнього процесу.

Правоосвітні заходи, організовані Центром “Адвокат дитини” ВША НААУ сприяють оволодінню учасниками освітнього процесу навичкам здорового та безпечного способу життя, запобіганню насильству та булінгу (цькуванню). Тематикою семінарів, вебінарів, відкритих лекцій, панельних дискусій та круглих столів, до участі в яких долучаються батьки, підлітки, адвокати, юристи, керівники закладів освіти, вчителі, соціальні педагоги, практичні психологи, співробітники правоохоронних органів та службовці органів і установ, що працюють з дітьми, охоплюються широкий спектр питань, зокрема:

  • аналіз законодавства і нормативно-правових документів, що регулюють діяльність закладу освіти з питань запобігання та протидії булінгу.
  • порядок реагування на випадки булінгу (цькування) в закладах освіти: алгоритм дій, переваги, недоліки та ризики.
  • юридична відповідальність та захист учасників освітнього процесу у справах про булінг: види, підстави, наслідки.
  • практичні аспекти відшкодування шкоди, спричиненої в закладі освіти.
Практичні навички з протидії цькуванню в освітньому середовищі учасники здобувають в системному огляді законодавства та судової практики, під час перегляду тематичних відеороликів та дискусії з новин по фактам булінгу, поширених у засобах масової інформації.

Корисними в практичній протидії цькуванню учасників освітнього процесу стануть наступні матеріали та публікації:

Безпека дітей в Інтернеті: попередження, освіта, взаємодія: збірник матеріалів І Всеукраїнської науково-практичної конференції, м. Кропивницький, 07-10 лютого 2022 року.
Опубліковано: https://bit.ly/3L2Bo50
Матеріали конференції: https://bit.ly/3v5FWCg

«Проблеми правового захисту та притягнення до відповідальності учасників освітнього процесу в ситуації кібербулінгу» https://bit.ly/382mk9j

У статті досліджено:

  • законодавчу неврегульованість кібербулінгу та його характерних ознак;
  • проблемність збору комісією з розгляду випадків булінгу, що створена в закладі освіти, інформації щодо обставин випадку цькування із застосуванням засобів електронних комунікацій, що включає, зокрема, інформацію, збережену на технічних засобах чи засобах електронної комунікації (Інтернет, соціальні мережі, повідомлення тощо).
  • не конкретизованість повноважень голови та членів комісії на збір доказів та процедуру доступу до інформації з обмеженим доступом, речей чи документів, що містять таку інформацію.
  • правові аспекти юридичної відповідальності за вчинення кібербулінгу під час освітнього процесу в огляді тематичної судової практики.

Протидія кібербулінгу: суб’єкти реагування та механізми захисту порушених прав дитини
https://bit.ly/3yehX5U
У статті досліджено проблематику кібербулінгу та наведено рекомендації для покращення механізмів захисту прав дитини в цифровому середовищі:

  • Доопрацювання національного законодавства у питаннях, що регулюють відповідальність за кібербулінг, які повинні ґрунтуватися на нормах міжнародного права, стандартах ООН, документах Ради Європи тощо.
  • Розроблення та впровадження програм, заходів з протидії та запобіганню кібербулінгу у школах та вищих навчальних закладах.
  • Створення належних умов для подання скарг та термінового звернення дітей до правозахисних інституцій — уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, уповноваженого Президента України з прав дитини, освітнього омбудсмена.

Конфлікт чи булінг: ключові відмінності в огляді судової практики
https://bit.ly/3sfBv5R
В статті досліджено судовий підхід до встановлення в діях учасника освітнього процесу булінгу як складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Насмішки та кепкування, образи та погрози, штурхани і підніжки, відібрання речей, грошей чи документів, і навіть бійки – далеко не повний перелік діянь, які притаманні як конфлікту так і булінгу. Разом з тим, не кожен конфлікт є булінгом, і як свідчить правозастосовна практика, від вміння розпізнати булінг, відрізнити його від конфлікту за характерними ознаками залежить можливість захистити потерпілу особу та притягнути кривдника до відповідальності, встановленої законом.
Систематичність (повторюваність) діяння – одна з типових ознак булінгу, яка в переважній більшості випадків слугує ключовою відмінністю від конфлікту між учасниками освітнього процесу, прояву невихованості, недисциплінованості чи застосування неправомірних методів виховання.
Булінг в студентському середовищі: на що важливо звернути увагу?
https://bit.ly/38PN4Km
Публікація включає аналіз законодавчих положень щодо спеціального суб’єктного складу булінгу – учасників освітнього процесу за обов’язкової участі малолітньої чи неповнолітньої особи, якою чи стосовно якої вчиняється насильство.
Конфліктні взаємовідносини між повнолітніми здобувачами освіти, педагогічними працівниками чи іншими повнолітніми особами як учасниками освітнього процесу не підпадають під регулювання антибулінговим законодавством, відповідальність згідно статті 173-4 КУпАП в такому випадку не настає.

Відповідальність вчителя за булінг: штраф, догана чи звільнення?
https://bit.ly/3FmCCGf
У статті представлено огляд тематичної судової практики з дослідженням правових аспектів юридичної відповідальності вчителя за вчинення булінгу відносно малолітньої чи неповнолітньої дитини під час освітнього процесу.
Педагогічний гнів чи булінг: правові нюанси в огляді судової практики
https://bit.ly/3OZwPLi
Матеріал містить огляд судової практики за наслідком розгляду справи, за обставинами якої директор ліцею на Львівщині вживала відносно учнів 7 та 10 класів образливі слова та висловлювання «королева бомжів», «міс секондхенду», «міс помийка» та інші відносно одягу та зовнішності дітей, частина з яких вимушено покинули заклад освіти та перейшли навчатися до інших. Випадок широко та різнобічно обговорювався в суспільстві і став предметом судового розгляду як справа про адміністративне правопорушення.
Бійка однокласників та завдані тілесні ушкодження: чому суд відмовив у стягненні майнової і моральної шкоди?
https://bit.ly/3sbfAgj
У публікації – фокус уваги до правових підстав відшкодування шкоди, завданої здоров’ю дитини внаслідок бійки однокласників, на прикладі цивільної справи за позовом про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої малолітній дитині однокласником.
Чи завжди адміністративна відповідальність є ефективною мірою впливу на особу, яка вчинила булінг?
https://bit.ly/3sdWtCh
Аналіз судової практики по розгляду адміністративних матеріалів за статтею ст. 173-4 КУпАП демонструє приклади застосування різних мір впливу, в тому числі: штраф, громадські роботи, попередження та звільнення особи від відповідальності, обмежившись усним зауваженням, які суд вважає достатніми та ефективними у кожному конкретному випадку, такими, що зумовлюють виключення або мінімізацію протиправної поведінки особи в подальшому.
Матеріал присвячено питанню ефективності механізмів захисту у справах про цькування.
Заклади освіти та органи поліції як суб’єкти реагування на випадки булінгу: на що важливо звернути увагу?
https://bit.ly/3LLU0Xc
У цій статті, в огляді законодавчих та відомчих нормативно – правових актів, прикладів судової практики сфокусовано увагу на адміністративно – правових засадах протидії булінгу та порядку реагування на виявлені випадки цькування, включаючи питання щодо організації безпечного освітнього середовища в закладах освіти, антибулінгових компетенціях батьків, множинності суб’єктів реагування в ситуації булінгу та їх взаємодії, підстав звернення до органів поліції та порядку реагування на повідомлення про правопорушення.
Чи є незгода заявника з результатом розгляду повідомлення про булінг приводом для оскарження правомірності дій органу у сфері освіти і до якого суду оскаржити бездіяльність органу поліції в частині неналежного реагування на повідомлення про булінг?
Зацікавились? Якщо так – цей матеріал призначений саме для Вас!
Що чекає на директора, який не повідомив про булінг до органу поліції? (огляд тематичної судової практики)
https://bit.ly/38TGIcV

🔸 Чи підлягає керівник приватного закладу освіти відповідальності за приховування булінгу?
https://bit.ly/3vHO4cf

Відповідно до ч.3 ст. 26 Закону України «Про освіту» керівник закладу освіти забезпечує створення у закладі освіти безпечного освітнього середовища, вільного від насильства та булінгу (цькування), у тому числі, повідомляє уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України та службі у справах дітей про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти.
Керівники закладів освіти несуть персональну відповідальність за неповідомлення органам поліції про випадки булінгу учасників освітнього процесу згідно з ч. 5 ст. 173-4 КУпАП у виді накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 – 1700 грн.) або виправних робіт на строк до одного місяця з відрахуванням до двадцяти процентів заробітку.
Судова практика у справах про притягнення до адміністративної відповідальності керівника закладу освіти за приховування випадків булінгу не є усталеною.

Традиційний «каральний» підхід у провадженнях щодо неповнолітніх повинен залишитися в минулому
https://bit.ly/38P7AKW
Чи вдається на практиці застосувати принцип забезпечення якнайкращих інтересів дитини? Як бути з таким явищем, як правопорушення, учинені неповнолітніми? Про це, а також про булінг і те, що «часи не завжди однакові», напередодні Міжнародного дня захисту дітей «ЗіБ» поспілкувався з керівником центру «Адвокат дитини» Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України, адвокатом Ларисою ГРЕТЧЕНКО.

Втрата батьківського авторитету і конфлікти в школі як причини протиправної поведінки неповнолітніх (огляд судової практики)
https://bit.ly/37k4yhy
Аналіз стану підліткової злочинності, моніторинг адміністративних та кримінальних правопорушень в дитячому середовищі свідчить про гостроту проблеми правової освіти, незнання дітьми законів, наслідків їх порушення та підстав притягнення до юридичної відповідальності.

Втрата батьківського авторитету і конфлікти в школі як причини протиправної поведінки неповнолітніх дедалі частіше привертають увагу, у зв’язку з чим пропоную до огляду декілька прикладів з судової практики у справах про адміністративні правопорушення та у кримінальному провадженні.