Вища школа адвокатури НААУ
Курси з підвищення кваліфікації адвокатів
Telegram
0 800 300 282
дзвінок безкоштовний
Новини
30.09.2022

30 вересня. День усиновлення

Календар дитинства. Центр “Адвокат дитини ВША НААУ”

Ураховуючи суспільну значущість усиновлення в забезпеченні права кожної дитини на виховання в сім’ї, з метою підтримки та розвитку національного усиновлення Указом Президента України № 1088/2008 від 27 листопада 2008 року установлено в Україні День усиновлення, який маємо відзначати щорічно 30 вересня.

В Україні усиновлення дітей є пріоритетною формою влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Правові засади усиновлення в Україні

  1. Конвенція про права дитини від 20 листопада 1989 року (https://bit.ly/3lKdYGS).
  2. Сімейний кодекс України (http://surl.li/oczd).
  3. Цивільний процесуальний кодекс України (http://surl.li/lolf).
  4. Закон України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 № 2402-III (http://surl.li/mroo).
  5. Закон України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» від 13.01.2005 № 2342-IV (http://surl.li/aseyu).
  6. Закон України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей» від 24.01.1995 № 20/95-ВР (http://surl.li/dcevy).
  7. Закон України «Про правовий режим воєнного стану» від 24 лютого 2022 року (http://surl.li/blyne).
  8. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядок провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, затверджений» від 08 жовтня 2008 року № 905 (http://surl.li/dcckg).
  9. Постанова Кабінету Міністрів України «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дитини» (зі змінами) від 24.09.2008 № 866: http://surl.li/awwvq.
  10. Постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини» від 15.04.2022 № 447 (http://surl.li/dcckq).
  11. Постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання виплати державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа, у тому числі з інвалідністю, грошового забезпечення батькам-вихователям і прийомним батькам за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім’ях за принципом «гроші ходять за дитиною», оплати послуг зі здійснення патронату над дитиною та виплати соціальної допомоги на утримання дитини в сім’ї патронатного вихователя, підтримки малих групових будинків» від 26.06.2019 № 552 (http://surl.li/dcexg).
  12. Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30 березня 2007 року № 3 (http://surl.li/bpwfq).
  13. Судова практика у справах про усиновлення (http://surl.li/dchvc).
  14. Узагальнення Верховного Суду України від 11.12.2008 «Практика розгляду судами справ, пов’язаних із позбавленням батьківських прав, усиновленням, установленням опіки та піклування над дітьми»: http://surl.li/dchod.

Загальні положення щодо процедури усиновлення

Відповідно до ст. 207 Сімейного кодексу України усиновленням є прийняття усиновлювачем у свою сім’ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду, крім випадку, передбаченого статтею 282 цього Кодексу, а саме: усиновлення громадянином України дитини, яка є громадянином України, але проживає за межами України, здійснюється в консульській установі або дипломатичному представництві України. Якщо усиновлювач не є громадянином України, для усиновлення дитини, яка є громадянином України, потрібен дозвіл центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері усиновлення та захисту прав дітей. Усиновлення іноземцем дитини, яка є громадянином України, здійснене у відповідних органах держави, на території якої проживає дитина, є дійсним за умови попереднього одержання дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері усиновлення та захисту прав дітей.

Усиновлення дитини провадиться у її найвищих інтересах для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя.

Забезпечення найкращих інтересів дитини – це дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров’я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити (ст. 1 Закону України «Про охорону дитинства» http://surl.li/mroo).

Діти, які можуть бути усиновлені:

1) діти-сироти;

2) діти, позбавлені батьківського піклування;

3) діти, батьки яких дали згоду на усиновлення.

Облік дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, і сім’ї потенційних усиновлювачів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів.

Відповідно до Наказу Міністерства соціальної політики України «Про ведення банку даних про дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, і сім’ї потенційних усиновлювачів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів» від 28.12.2015 № 1256 (http://surl.li/dcfzz) затверджено Порядок ведення банку даних про дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, і сім’ї потенційних усиновлювачів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів, яким визначається механізм накопичення, зберігання, обліку, пошуку та використання даних про дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, кандидатів в усиновлювачі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі та усиновлювачів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів у банку даних про дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування.

Банк даних про дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, і сім’ї потенційних усиновлювачів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів (далі – Банк даних) ведеться в Єдиній інформаційно-аналітичній системі «Діти» відповідно до статей 13, 14 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» (http://surl.li/aseyu).

Єдина інформаційно-аналітична система «Діти» – єдина організаційно-технічна, інформаційно-аналітична система, призначена для накопичення, зберігання, обліку, пошуку та використання даних про дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, кандидатів в усиновлювачі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі та усиновлювачів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів.

Згода дитини на усиновлення

Для усиновлення дитини потрібна її згода, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити.

Згода дитини на її усиновлення дається у формі, яка відповідає її вікові та стану здоров’я.

Дитина має бути проінформована про правові наслідки усиновлення.

Усиновлення провадиться без згоди дитини, якщо вона у зв’язку з віком або станом здоров’я не усвідомлює факту усиновлення.

Згода дитини на усиновлення не потрібна, якщо вона проживає в сім’ї усиновлювачів і вважає їх своїми батьками.

Збереження прав дитини, які вона мала до усиновлення

Дитина, яка усиновлена, зберігає права на пенсію, інші соціальні виплати, а також на відшкодування шкоди у зв’язку з втратою годувальника, які вона мала до усиновлення.

Нагляд за дотриманням прав дитини, яка усиновлена

Орган опіки та піклування здійснює нагляд за дотриманням прав дітей, які усиновлені і проживають в Україні.

Нагляд за дотриманням прав дитини, яка усиновлена, здійснюється до досягнення нею повноліття.

Особи, які мають переважне перед іншими право на усиновлення дитини

За наявності кількох осіб, які виявили бажання усиновити одну і ту ж дитину, переважне право на її усиновлення має громадянин України:

1) в сім’ї якого виховується дитина;

2) який є чоловіком матері, дружиною батька дитини, яка усиновлюється;

3) який усиновлює кількох дітей, які є братами, сестрами;

4) який є родичем дитини;

5) подружжя.

Особи, які можуть бути усиновлювачами

Усиновлювачем дитини може бути дієздатна особа віком не молодша двадцяти одного року, за винятком, коли усиновлювач є родичем дитини.

Усиновлювачем може бути особа, що старша за дитину, яку вона бажає усиновити, не менш як на п’ятнадцять років.

У разі усиновлення повнолітньої особи різниця у віці не може бути меншою, ніж вісімнадцять років.

Усиновлювачами не можуть бути особи однієї статі.

Особи, які не перебувають у шлюбі між собою, не можуть усиновити одну і ту ж дитину. Якщо такі особи проживають однією сім’єю, суд може постановити рішення про усиновлення ними дитини.

Якщо дитина має лише матір, вона не може бути усиновлена чоловіком, з яким її мати не перебуває у шлюбі. Якщо дитина має лише батька, вона не може бути усиновлена жінкою, з якою він не перебуває у шлюбі. Якщо такі особи проживають однією сім’єю, суд може постановити рішення про усиновлення ними дитини.

Якщо дитина має лише матір або лише батька, які у зв’язку з усиновленням втрачають правовий зв’язок з нею, усиновлювачем дитини може бути один чоловік або одна жінка.

Кількість дітей, яку може усиновити один усиновлювач, не обмежується.

Процедура усиновлення дитини в умовах воєнного стану

Загальна процедура усиновлення в Україні регламентована постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядок провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, затверджений» від 08 жовтня 2008 року № 905 (http://surl.li/dcckg, http://surl.li/dcftu, http://surl.li/dcftz).

Приклад письмової заяви громадяни України, які бажають усиновити дитину, що звертаються до служби у справах дітей за місцем свого проживання за посиланням на сторінці http://surl.li/dcftz. Заява може бути написана в присутності працівника служби у справах дітей та засвідчена ним. У разі коли одне з подружжя не може особисто з’явитись до служби у справах дітей для написання заяви, його заяву, засвідчену нотаріально, може подати дружина (чоловік). Заява складається у довільній формі.

Всю процедуру усиновлення можна поділити на чотири етапи (http://surl.li/dcftu):

  1. Постановка осіб, які вивили бажання усиновити дитини на облік кандидатів в усиновлювачі.
  2. Інформування кандидатів в усиновлювачі про дітей, які можуть бути усиновлені.
  3. Знайомство та встановлення контакту з дитиною.
  4. Підготовка документів для подання до суду (http://surl.li/atvhl).

Проте введення в Україні воєнного стану внесло певні корективи в зазначену процедуру. Зокрема, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини» від 15.04.2022 № 447 (http://surl.li/dcckq) під час дії на території України надзвичайного або воєнного стану проходження особами, які перебувають у сімейних, родинних відносинах, (у тому числі хрещеними батьками) в сім’ї яких влаштовуються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, під опіку, піклування, курсу навчання з виховання таких дітей у центрі соціальних служб не вимагається.

У разі коли усиновлена дитина тимчасово переміщена (евакуйована) за межі України під час введення на території України надзвичайного або воєнного стану, усиновлювачі зобов’язані забрати дитину в присутності посадової особи консульської установи України після пред’явлення документів, перелік яких визначений пунктом 82-2 Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2008 року № 905 (із змінами від 24 травня 2022 року) (http://surl.li/dcckg).

За фактом передання усиновленої дитини усиновлювачам посадовою особою консульської установи України у присутності усиновлювачів складається акт про передання усиновленої дитини, в якому зазначається факт прийняття дитини усиновлювачами, особа, яка здійснювала догляд за дитиною до її передання усиновлювачам, посадова особа консульської установи України, в присутності якої здійснювалося передання дитини, особа усиновлювачів, їх підписи, реквізити рішення суду про усиновлення дитини, дата та місце передання дитини усиновлювачам.

Із особливостями провадження діяльності з усиновлення під час воєнного стану, зокрема, особливостями обліку і провадження діяльності з усиновлення дітей, які є тимчасово переміщеними (евакуйованими), та обліку кандидатів в усиновлювачі можна ознайомитися у постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядок провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, затверджений» від 08 жовтня 2008 року № 905 (http://surl.li/dcckg).

Координаційний штаб з питань захисту прав дитини в умовах воєнного стану

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.03.2022 р. № 302 (http://surl.li/dcgcq) утворено Координаційний штаб з питань захисту прав дитини в умовах воєнного стану, який є тимчасовим консультативно-дорадчим органом Кабінету Міністрів України і утворюється з метою сприяння координації діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування з питань захисту прав дитини в умовах воєнного стану. Серед основних завдань Координаційного штабу є визначення шляхів і способів вирішення проблемних питань щодо захисту прав дитини в умовах воєнного стану; прийняття оперативних рішень щодо захисту прав дітей тощо.

Робота штабу ведеться в 3 основних напрямках:

– безпечна евакуація дітей з вразливих категорій,

– забезпечення потреб переміщених дітей з вразливих категорій в країнах перебування, в тому числі, постановки на консульський облік,

– захист прав дитини в умовах воєнного стану – вирішення проблемних питань.

За час своєї діяльності Координаційним штабом з питань захисту прав дитини в умовах воєнного стану опрацьовано проблемні випадки влаштування дітей, які були переміщені із закладів, за кордоном, зокрема, переміщення з однієї країни в іншу, спроби організації незаконного усиновлення дітей іноземцями тощо. Залучено відповідні компетентні органи для вирішення цих ситуацій та вжиття заходів відповідно до законодавства (http://surl.li/dcgfg).

Для громадян України та іноземців, за підтримки проєкту SURGe, розроблено серію інформаційних листівок з питань влаштування дітей, надання їм прихистку, а саме:

У чому різниця між усиновленням та тимчасовим влаштуванням?

Встановлення опіки чи піклування над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, в умовах воєнного стану

Тимчасове влаштування дитини, яка залишилась без батьківського піклування, в прийомну сім’ю чи дитячий будинок сімейного типу в умовах воєнного стану

Як тимчасово прихистити дитину у своїй сім’ї?

Пам’ятка для іноземців, які хочуть надати прихисток дітям з України (http://surl.li/dcgfg).

Проблеми, що виникають під час усиновлення дітей (http://surl.li/dchnn).

Перша проблема, яка є поширеною не лише в справах про усиновлення, але і в багатьох інших судових справах – це порушення строків розгляду. Якби розгляд справ про усиновлення в суді відбувався із дотриманням встановлених в процесуальному законі строків, такі справи мали би бути розглянуті орієнтовно за три місяці. В реальності справи про усиновлення суди можуть розглядати протягом року або навіть двох.

Другою проблемою, яка існує – це відсутність чітких механізмів, за допомогою яких суд може з’ясувати думку дитини. Відомо, що усиновлення має відбуватись із дотриманням найкращих інтересів дитини, а у випадках, коли дитина може висловити свою думку, з’ясувати, що є в найкращих інтересах дитини без з’ясування її власної думки, практично неможливо. Тут йдеться про те, щоб створювати спеціальні умови, в яких дитина почуватиметься комфортно і зможе висловитись. Суд, відповідно, повинен вміти таку думку почути і зрозуміти, для чого також потрібні спеціальні знання та навички.

Третьою проблемою розгляду справ про усиновлення дітей є положення закону, яке захищає сімейні групи (братів і сестер) від роз’єднання. Відтак, якщо людина хоче усиновити дитину, в якої є брат чи сестра, з великою імовірністю таке усиновлення не відбудеться, оскільки органи опіки не надаватимуть згоду на роз’єднання сімейної групи, адже в такому випадку потрібно обґрунтувати, які обставини мають істотне значення і чому конкретне усиновлення є в інтересах дитини. Натомість на обліку для можливого усиновлення перебуває чимало дітей, що мають братів і сестер, яких так само можна усиновити. Відповідно наявна в законі норма про захист сімейних груп насправді позбавляє багатьох дітей можливості якнайшвидше опинитись в сім’ї. Тому для надання таким дітям шансу бути усиновленими потрібно вносити зміни до закону.

Telegram-бот «Дитина не сама» (@dytyna_ne_sama_bot)

Офіс Президента України спільно з ЮНІСЕФ та Міністерством соціальної політики України створили Telegram-бот «Дитина не сама». За його допомогою можна сповістити уповноважені органи про бажання тимчасово прихистити дитину, яка залишилась без батьківського піклування, у своїй сім’ї (http://surl.li/dcgiz).

Міждержавне усиновлення в умовах воєнного стану

Відповідне роз’яснення надало Міністерство соціальної політики України 13 березня 2022 року (http://surl.li/dchfm). Міністерство соціальної політики наголошує, що міждержавне усиновлення в поточних умовах неможливе, а поширення подібної недостовірної інформації містить ознаки шахрайства та порушення прав дітей.

Справді, через ризики для життя і здоров’я дітей внаслідок війни Росії проти України здійснюється евакуація дітей та сімей з дітьми в безпечні зони в межах України, а також за межі України – до інших держав, у тому числі держав-членів Європейського Союзу.

Що передбачено міжнародним законодавством та практикою щодо міждержавного усиновлення в таких умовах.

Політика Управління Верховного комісара ООН у справах біженців щодо усиновлення полягає в тому, що діти, евакуйовані до інших держав внаслідок надзвичайної ситуації, у тому числі діти, яким на території інших держав надано статус біженця, не можуть бути усиновлені, оскільки більшість із них не є сиротами, або немає офіційних достовірних підтверджень цьому.

Таким дітям потрібен відповідний тимчасовий догляд для можливого возз’єднання з сім’ями у подальшому, а не усиновлення.

Крім того усиновлення не повинно здійснюватися, якщо:

  • є надія на успішний розшук і возз’єднання сім’ї в найкращих інтересах дитини,
  • ще не минув розумний період (зазвичай принаймні два роки), протягом якого були зроблені всі можливі кроки для розшуку батьків або інших членів сім’ї, що вижили.

Держави походження таких дітей та держави їхнього тимчасового перебування повинні докласти усіх можливих зусиль для розшуку членів сім’ї таких дітей, перш ніж вони будуть вважатися такими, що можуть бути усиновлені.

Що передбачено національним законодавством України щодо міждержавного усиновлення.

Відповідно до законодавства України для усиновлення дитини-громадянина України іноземцями або громадянами України, які проживають за її межами, потрібна згода Національної соціальної сервісної служби. Саме вона курує питання міждержавного усиновлення.

Зараз Нацсоцслужба не розглядає справи та не видає згоди/дозволи на усиновлення дітей іноземцями та громадянами України, які проживають за її межами. Через активні бойові дії неможливо забезпечити якісну перевірку документів іноземних громадян, які виявили бажання усиновити дитину, забезпечити контакт кандидата в усиновлювачі та дитини, з’ясувати думку дитини щодо усиновлення саме цим кандидатом, отримати висновки і згоди зацікавлених сторін (батьків, закладів, в яких проживали діти, органів опіки та піклування, тощо).

Без такої перевірки та попередньої роботи існують великі ризики, що дитина може потрапити до шахраїв, осіб, які не забезпечуватимуть її права та найкращі інтереси, або торгівців людьми.

Коли ситуація дозволить поновити якісну перевірку документів іноземців – кандидатів в усиновлювачі та проводити попередню роботу, необхідну в процесі міждержавного усиновлення, Уряд України невідкладно поінформує громадськість та компетентні органи іноземних держав про умови та особливості відновлення міждержавного усиновлення.

Де отримати інформацію та допомогу в процедурі усиновлення дитини:

  1. Сайт Міністерства соціальної політики України (http://surl.li/dcgat).
  2. Єдиний портал державних послуг Дія (diia.gov.ua). Можна подати заявку на консультацію.

Безкоштовна консультація допоможе вам: оцінити свою готовність до усиновлення дитини; зрозуміти деталі процедури; вибрати форму сімейного виховання (опіка, піклування, прийомна сім’я або дитячий будинок сімейного типу).

Отримати безкоштовну консультацію можна онлайн (1. Зареєструйтеся або авторизуйтеся на порталі diia.gov.ua за допомогою електронного підпису. 2. Заповніть онлайн-форму заяви. 3. Підпишіть електронним підписом та відправте.), офлайн (Зверніться до служби у справах дітей за місцем свого проживання).

На сторінці «Консультація з усиновлення дитини» Єдиного порталу державних послуг Дія (diia.gov.ua) можна також знайти відповіді на часті питання: Які є форми сімейного виховання? Чи допускається роз’єднання братів, сестер під час їхнього влаштування у сімейні форми виховання? Чи потрібна згода дитини на влаштування її в сім’ю? На який час діти влаштовуються в сім’ї громадян? Хто контролює дітей, влаштованих до сімейних форм виховання?

  1. Органи опіки та піклування.
  2. Благодійні фонди. Наприклад, мета роботи Фонду Рідні (http://surl.li/dcerp) – сприяти усиновленню та боротися з проблемою сирітства в Україні. Тому ми забезпечуємо консультаційний та освітній супровід для усиновлювачів, батьків-вихователів дитячих будинків сімейного типу, прийомних сімей з основ батьківства, вікової психології та взаємовідносин в сім’ї. На офіційному сайті Фонду можна знайти інформацію про процедуру усиновлення; осіб, які можуть бути усиновлювачами; перелік документів при усиновленні; телефон гарячої лінії.

Загальні проблеми, що виникають при розгляді судами справ, пов’язаних з позбавленням батьківських прав, поновленням батьківських прав, усиновленням і встановленням опіки та піклування над дитиною (http://surl.li/dchod)

  1. Визначення належного органу опіки та піклування. Наявність такої проблеми пов’язана з несистемним внесенням змін до деяких законодавчих та підзаконних нормативно-правових актів щодо визначення органу опіки та піклування. Таким чином, участь у судових засіданнях беруть різні органи та їхні структурні підрозділи, відповідно ці ж органи подають до суду висновки, необхідні при вирішенні справ.
  2. Врахування думки дитини при вирішенні питань, що стосуються її життя. Суди не завжди дотримуються вимог закону щодо з’ясування та врахування думки дитини.

У суддів виникає багато запитань з приводу дотримання судами зазначених вимог, зокрема про те, з якого віку дитини її думка має враховуватися. Слід звернути увагу, що законодавство, зокрема Сімейний кодекс України, не містить чіткої вказівки на вік, починаючи з якого думка дитини має враховуватися.

Натомість щодо згоди дитини на усиновлення положеннями ч. 1 ст. 218 Сімейного кодексу України встановлено, що для усиновлення дитини потрібна її згода, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити. Згода дитини на її усиновлення дається у формі, яка відповідає її вікові та стану здоров’я. Відповідно до ч. 3 зазначеної статті усиновлення провадиться без згоди дитини, якщо вона у зв’язку з віком або станом здоров’я не усвідомлює факту усиновлення. Тобто законодавчо встановлено не ті умови, за яких думка дитини повинна бути врахована, а ті, за яких згода дитини не вимагається: відповідний вік, стан розвитку та здоров’я. Відповідні положення законодавства не завжди суди враховують.

Згідно із ч. 3 ст. 171 СК ( 2947-14 ) суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси (за винятком справ про усиновлення). Однак це не звільняє суд від необхідності з’ясувати думку дитини.

Використані матеріали:

  1. Указ Президента України «Про День усиновлення» № 1088/2008 від 27.11.2008: http://surl.li/dcchr
  2. Конвенція про права дитини від 20 листопада 1989 року: https://bit.ly/3lKdYGS
  3. Сімейний кодекс України від 10.01.2002: http://surl.li/oczd
  4. Цивільний процесуальний кодекс України від 18.03.2004: http://surl.li/lolf
  5. Закон України «Про правовий режим воєнного стану» від 24 лютого 2022 року: http://surl.li/blyne.
  6. Закон України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 № 2402-III: http://surl.li/mroo.
  7. Закон України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» від 13.01.2005 № 2342-IV: http://surl.li/aseyu.
  8. Закон України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей» від 24.01.1995 № 20/95-ВР (http://surl.li/dcevy).
  9. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядок провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, затверджений» від 08 жовтня 2008 року № 905: http://surl.li/dcckg.
  10. Постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини» від 15.04.2022 № 447: http://surl.li/dcckq.
  11. Постанова Кабінету Міністрів України «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дитини» (зі змінами) від 24.09.2008 № 866: http://surl.li/awwvq.
  12. Постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання виплати державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа, у тому числі з інвалідністю, грошового забезпечення батькам-вихователям і прийомним батькам за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім’ях за принципом «гроші ходять за дитиною», оплати послуг зі здійснення патронату над дитиною та виплати соціальної допомоги на утримання дитини в сім’ї патронатного вихователя, підтримки малих групових будинків» від 26.06.2019 № 552: http://surl.li/dcexg.
  13. Постанова Кабінету Міністрів України «Про утворення Координаційного штабу з питань захисту прав дитини в умовах воєнного стану» від 17.03.2022 р. № 302: http://surl.li/dcgcq.
  14. Наказу Міністерства соціальної політики України «Про ведення банку даних про дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, і сім’ї потенційних усиновлювачів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів» від 28.12.2015 № 1256 (http://surl.li/dcfzz).
  15. Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30 березня 2007 року № 3: http://surl.li/bpwfq.
  16. Судова практика у справах про усиновлення: http://surl.li/dchvc.
  17. Узагальнення Верховного Суду України від 11.12.2008 «Практика розгляду судами справ, пов’язаних із позбавленням батьківських прав, усиновленням, установленням опіки та піклування над дітьми»: http://surl.li/dchod.
  18. Усиновлення. Фонд «Рідні»: http://surl.li/dcerp.
  19. Консультація з усиновлення дитини. Єдиний портал державних послуг Дія: diia.gov.ua.
  20. Усиновлення або порядок дій при усиновлені дитини: http://surl.li/dcftu.
  21. Процедура усиновлення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування громадянами України. Міністерство соціальної політики України: http://surl.li/dcftz.
  22. Усиновлення дитини громадянами України, зміна її прізвища, ім’я та по батькові: http://surl.li/atvhl.
  23. Сайт Міністерства соціальної політики України: http://surl.li/dcgat.

В Україні запустили Telegram-бот «Дитина не сама»: http://surl.li/dcgiq; http://surl.li/dcgiz.

  1. Міждержавне усиновлення в умовах воєнного стану: http://surl.li/dchfm.
  2. Якою є процедура усиновлення дитини в Україні? Консультує міністр юстиції України Павло Петренко: http://surl.li/akflb.
  3. Усиновлення дітей після війни: старі проблеми, нові виклики та шляхи вирішення: http://surl.li/dchnn.

Корисні посилання:

  1. Довідник контактів організацій і установ, що надають допомогу в умовах воєнного стану: http://surl.li/dcggk.
  2. Законодавство України не дозволяє усиновлювати дитину особам однієї статі – роз’яснення: http://surl.li/dcclf

Цей день на КАЛЕНДАРІ ДИТИНСТВА позначила Олена Юшкевич, адвокат, член команди Центру «Адвокат дитини» ВША НААУ.