Вища школа адвокатури НААУ
Курси з підвищення кваліфікації адвокатів
Telegram
0 800 300 282
дзвінок безкоштовний
Новини
25.05.2022

25 травня – Міжнародний день зниклих безвісти дітей

Цей день на Календарі Дитинства позначила Марина Сухая, адвокат, член команди Центру “Адвокат дитини” Вищої школи адвокатури НААУ

Починаючи з 2019 року в українському календарі 25 травня позначено як «Міжнародний день зниклих безвісти дітей».
Звернули увагу на цю важливу дату завдяки Всеукраїнській громадській організації «Магнолія».

Метою виокремлення даної дати у Календарі дитинства є необхідність привернути увагу суспільства до даної проблеми, яка на сьогодні стала ще більш актуальною у зв’язку з військовою агресією російської федерації, що спричинила масовість випадків розлучення дітей з батьками, втрату зв’язку між членами сім’ї, зникнення та незаконне вивезення дітей з території України.

Символом цього дня є квітка незабудка, що є досить символічно, оскільки дитині що потрапила у небезпеку надзвичайно важливо щоб про неї пам’ятали та продовжували шукати.

Причини зникнення безвісти дітей є наступними:
1) діти самостійно йдуть з дому (за даним поліції 75% зниклих дітей – це підлітки у віці 13-17 років, які їдуть з дому. Дітей спонукають іти з дому такі причини, яка неблагополучна родина, в якій нехтують батьківськими обов’язками, перехідний вік, суперечки з батьками);
2) дитина загралася і заблукала (причиною є неуважність та недбалість дорослих);
3) дитину викрали або вбили.

Міжнародне право та вітчизняне законодавство скеровують фокус уваги до потреби захисту прав дітей та особливого захисту держави.
Закон України “Про охорону дитинства” закріплюючи статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів пов’язує це з низкою обставин, в тому числі, у тому числі з викраденням, незаконним вивезенням за межі України, залучення до участі у військових формуваннях або незаконне утримання, у тому числі в полоні.

Будь-які незаконні угоди стосовно дитини, зокрема вербування, переміщення, переховування, передача або одержання дитини, вчинені з метою експлуатації, з використанням обману, шантажу чи уразливого стану дитини законодавчо визнані жорстоким поводженням з дитиною.
Захист дитини від незаконного переміщення закріплено у статті 32 Закону України “Про охорону дитинства” за змістом якої у порядку, встановленому законодавством України та відповідними міжнародними договорами, держава вживає заходів для недопущення незаконного переміщення, вивезення та неповернення дітей з-за кордону, їх викрадення, торгівлі дітьми.

Держава вживає всіх необхідних та можливих заходів для розшуку та повернення в Україну дітей, які були незаконно вивезені за кордон, у тому числі у зв’язку з обставинами, пов’язаними з воєнними діями і збройними конфліктами.

У відповідності до ч. 1 ст. 43 ЦК України фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування.
Дана норма не має вікового обмеження та стосується також дітей.

Для чого визнавати дитину безвісно відсутньою?
Частиною 1 ст. 44 ЦК України передбачено, що на підставі рішення суду про визнання фізичної особи безвісно відсутньою нотаріус за останнім місцем її проживання описує належне їй майно та встановлює над ним опіку.
Це має велике значення, адже сприяє найкращій охороні майнових прав дитини до моменту встановлення її місця знаходження.
Визнання фізичної особи безвісно відсутньою здійснюється в судовому порядку, за правилами окремого провадження — глава 4 розділ ІV Цивільного процесуального кодексу України.

Щодо розшуку дитини – помилковою є думка, що право на звернення до поліції виникає лише на третій день після зникнення дитини. У випадку виявлення факту зникнення дитини батькам слід негайно звернутися до правоохоронних органів. Як показує практика, більшість дітей у випадку вчасного звернення та оперативного реагування знаходяться протягом доби.

Через війну наші громадяни, серед яких і діти, опинилися у нових реаліях. Виникло дві кричущі проблеми.

Перша проблема на сьогодні лише назріває. Українській матері разом з дітьми були змушені виїхати закордон та шукати там притулку. На сьогодні для дітей умови перетину кордону з метою безпеки спростили, а тому згода другого з батьків непотрібна. Перетин кордону є цілком легальним, однак з часом перед нами постане нова правова колізія, коли після закінчення воєнних дій другий з батьків буде розшукувати своїх дітей.

Друга проблема є значного страшнішою і потребує негайного вирішення. За інформацією уповноваженої Верховної Ради України з прав людини Людмили Денісової, понад 160 000 українських дітей примусово вивезли до Росії або в ОРДЛО. З них понад 2000 – діти-сироти.

Це може бути розцінено як геноцид українського народу. На сьогодні перелік вивезених дітей поповнюється щодня, оскільки звертаються рідні, також самі діти знаходять можливість вийти на зв’язок та повідомити про своє місцезнаходження.

Що робити батькам, опікунам, родичам, якщо дитину викрали й вивезли у Росію?
У таких випадках ні в якому разі не потрібно мовчати. Необхідно робити публічні заяви у медіа, важливо також звернутися до поліції та оформити заяву про зникнення дитини. Протягом 24 годин за фактом зникнення дитини поліція зобов’язана внести дані до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 146 КК України (незаконне позбавлення волі або викрадення малолітнього – караються обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк). Важливо відмітити, що до кримінальної відповідальності за злісне невиконання обов’язків по догляду за дитиною можуть бути притягнуті і батьки чи опікуни, котрі залишили дитину в небезпеці, відповідно до статті 166 Кримінального кодексу України.

Також доцільно звернутися за сприянням у розшуку дитини та захистом порушених прав до українського Омбудсмена з прав людини та до Міжнародного комітету Червоного Хреста та ООН.

Для розшуку безвісти зниклих дітей ще у 2016 році за ініціативи всеукраїнської громадської організації «Магнолія» та відповідно до Директиви 2009/135/ЄС Європейського Парламенту та Ради ЄС впроваджена Гаряча лінія за номером 116 000. Гаряча лінія працює на всій території України та за кордоном для абонентів усіх мобільних операторів. Дзвінки – безоплатні.

У разі перебування на тимчасово окупованій території України Ви також можете звернутися на телефонну лінію Офісу Генерального прокурора щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту, за номером: 096-755-02-40 або на електронну пошту: conflict2022.ua@gmail.com

✅ Запрошуємо адвокатів до закритої професійної групи Центр “Адвокат дитини”: https://bit.ly/3JbSmNU