18 травня — Міжнародний день музеїв
Цей день на Календарі Дитинства позначила Марина Сухая, адвокат, член команди Центру “Адвокат дитини” Вищої школи адвокатури НААУ
Новини та події
18.05.2022

Музей — це жива пам’ять. Місце, де можна зустрітися з минулим, побачити сьогодення та зазирнути в майбутнє.

Цей випуск має на меті підвищити інформованість про роль музеїв у розвитку суспільства, правове регулювання музейної справи в Україні, культурний фронт музейників, привернути увагу до руйнувань українських пам’яток культури та проекту «Музей воєнного дитинства».

Щороку 18 травня своє професійне свято відзначають працівники музеїв.

День музеїв було започатковано у 1977 році на засіданні ICOM (International Council of Museums — Міжнародна рада музеїв). Цей день відзначається щорічно більш ніж у 150 країнах.

29 червня 1995 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про музеї та музейну справу». Відповідно до статті 2 Закону музейна справа уособлює національну музейну політику, музеєзнавство та музейну практику.

Основними напрямами діяльності музеїв є науково-дослідна, культурно-освітня діяльність, комплектування музейних зібрань, експозиційна, фондова, видавнича, реставраційна, виставкова, пам'яткоохоронна робота, а також діяльність, пов'язана з науковою атрибуцією, експертизою, класифікацією, державною реєстрацією та усіма видами оцінки предметів, які можуть бути визначеними як культурні цінності, з метою включення до Музейного фонду України.

У статті 3 Закону надається визначення поняття «національна музейна політика». Національна музейна політика — це сукупність основних напрямів і засад діяльності держави і суспільства в галузі музейної справи.

 

Основними напрямами національної музейної політики є:

  • збереження та державна підтримка Музейного фонду України;
  • повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами;
  • забезпечення соціально-економічних, правових і наукових умов для ефективної діяльності музеїв;
  • сприяння формуванню сучасної інфраструктури музейної справи;
  • підтримка і розвиток мережі музеїв;
  • забезпечення підготовки та підвищення фахової кваліфікації музейних кадрів, їх правовий і соціальний захист;
  • бюджетне фінансування (у тому числі на дольових засадах) і пріоритетне матеріально-технічне забезпечення розробки і реалізації державних, регіональних і місцевих програм розвитку музейної справи;
  • забезпечення охорони музеїв;
  • підтримка фундаментальних і прикладних наукових досліджень, пов'язаних з музейною справою;
  • сприяння міжнародному співробітництву в галузі музейної справи.

 

Стаття 54 Конституції України гарантує охорону культурної спадщини народом. Відповідно до даної статті держава забезпечує збереження історичних пам'яток та інших об'єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами.

Законодавство України про музеї та музейну справу базується на Конституції України і складається з Закону України «Про музеї та музейну справу» та інших нормативно-правових актів.

Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України про музеї та музейну справу, то застосовуються правила міжнародного договору.

 

У цей нелегкий час у працівників музеїв свій – культурний фронт. З початку повномасштабного збройного вторгнення Росії в Україну сотні українських пам’яток культури зазнали значних пошкоджень. Український культурний фонд створив «Мапу культурних втрат», яка, на жаль, майже щодня поповнюється новими позначками. А Український інститут запустив проект «Листівки з України» зі зображеннями культурних пам'яток, які зруйнувала російська армія. Серед цих пам’яток також є музеї.

В смт. Іванків Київської області згорів історико-краєзнавчий музей, де зберігалося близько двох з половиною десятків робіт всесвітньо відомої художниці Марії Приймаченко.

Марія Приймаченко — українська народна художниця в жанрі «наївного мистецтва»; лауреатка Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка. Народилася і похована у с. Болотня Вишгородського району Київської області.

Картини художниці виставляли на експозиції Всесвітньої виставки у Парижі, її твори побували у Варшаві, Софії, Монреалі, Празі. Ім’я Марії Приймаченко внесли до Всесвітньої енциклопедії мистецтва.

Мешканці Іванкова ризикуючи власним життям виносили з палаючого музею картини, які зараз на Венеційському бієнале представляють світові Україну та є живими свідками нашої незламності та беззаперечними доказами нашої самобутності.

Одна з картин мисткині була продана на благодійному аукціоні, а отримані кошти були спрямовані на потреби ЗСУ.

Не оминуло лихо і мою маленьку Батьківщину – село Обуховичі, Вишгородського району Київської області. Окупанти вчинили розгром у музеї Народного ткацтва імені Ганни Верес.

Ганна Іванівна Верес — українська майстриня декоративного мистецтва (художнє ткацтво), народна художниця України (1995). У 1966—1968 виконала орнаментальні рушники, які присвятила Тарасу Григоровичу Шевченку, за що була відзначена Державною премією УРСР імені Тараса Шевченка (1968). У музей зберігались роботи майстрині та її доньок, які працювали у ткацькій артілі.

Внаслідок обстрілу міста Харкова було практично знищено музей — садибу народного філософа Григорія Сковороди.

 

Сьогодні дитинство українців обпалене війною. Тому насамкінець хочу розповісти про проект «Музей воєнного дитинства».

У 2012 році Ясмінко Галіловіч розробив концепцію Музею воєнного дитинства Перша постійна виставка Музею воєнного дитинства відкрилася в січні 2017 року — за сім років після початку проекту — в місті Сараєво (Боснія і Герцеговина).

Незабаром Музей воєнного дитинства став відомим як єдиний музей у світі, присвячений винятково дитинству, на яке вплинула війна. Згодом сфера діяльності Музею почала розширюватися і наразі охоплює дитячий досвід у сучасних конфліктах, постконфліктних зонах і місцях переселення не лише у Боснії. Завдяки проєктам у Сербії, Лівані, Україні та Сполучених Штатах Америки, Музей перетворився на міжнародну платформу, яка транслює історії людей, чиє дитинство пройшло або проходить під час війни.

У 2018 році Музей воєнного дитинства отримав Музейну премію Парламентської асамблеї Ради Європи, що присуджується у межах церемонії нагородження «Європейський музей року».

У 2020 році Музей воєнного дитинства заснував свій перший міжнародний офіс в Україні. Робота офісу присвячена документуванню досвіду дітей і підлітків, на життя яких вплинув збройний конфлікт на Донбасі та тимчасова окупація Криму.

 

Саме у ці важкі дні українці розуміють наскільки важлива культура. Маленький українець починається з культури, яка допомагає йому самоідентифікуватись. Вбираючи, як губка культуру свого народу ми маємо змогу передати її далі своїм дітям. І так крок за кроком, від покоління до покоління Україна живе, розвивається та міцніє.

 

Джерела:

https://bit.ly/3yLWMZa

https://bit.ly/3wzG0d1

https://bit.ly/3Mp8WuY

https://bit.ly/3wCgKme

https://bit.ly/38ytbaN