Не їсть, не п'є, а говорить і співає? (українська загадка)

Так, це Радіо і не зважаючи на його досить поважний вік , своє свято має лише з 2011 року і це Всесвітній день радіо (англ. World Radio Day), що відзначається 13 лютого.

Вважаючи, що радіо — один із засобів масової інформації, якому найбільше довіряють у світі і яке вже понад сто років надає унікальну можливість отримати доступ до достовірної журналістики, задовольняє запити слухачів, ЮНЕСКО провела дослідження про доцільність святкування Всесвітнього дня радіо.

Так, у червні 2011 року ЮНЕСКО почала проводити широкі консультації щодо заснування Всесвітнього дня радіо. До них включилися всі зацікавлені організації.

Переважна більшість (91%) зацікавлених організацій, з якими проводилися консультації, вважали, що Всесвітній день радіо здатний сприяти реалізації Статуту ООН та людському розвитку. Лідер проекту, Іспанська академія радіо, отримала не менше 46 листів підтримки від різних зацікавлених організацій, включаючи Радіомовний союз арабських держав (ASBU), Азіатсько-тихоокеанський радіомовний союз (ABU), Африканський радіомовний союз (AUB), Карибський радіомовний союз (CBU), Європейський радіомовний союз (EBU), Міжнародна організація радіомовлення (IAB), Північноамериканська асоціація мовників (NABA), Організація телекомунікацій Іберо-Америки (OTI), Бі-Бі-Сі (BBC), URTI, Радіо Ватикану та ін.

Виконавча рада ЮНЕСКО рекомендувала 36-й Генеральній конференції проголосити Всесвітній день радіо за пропозицією Іспанії.

Так і з’явився Всесвітній день радіо, він був проголошений у 2011 році державами – членами ЮНЕСКО та затверджений Генеральною Асамблеєю ООН у 2012 році як міжнародна дата, день 13 лютого став Всесвітнім днем радіо (ВДР).

Чому саме 13 лютого відзначається це свято?

13 лютого 1946 року було створено радіо ООН, відповідно, Генеральний директор ЮНЕСКО запропонував цю дату для святкування Всесвітнього дня радіо. Цілями цього Дня є, з одного боку, підвищення громадськості та ЗМІ щодо важливості радіо, а з іншого — заохочення осіб, які приймають рішення, забезпечити доступ до інформації за допомогою радіо, а також сприяти налагодженню зв'язків та міжнародному співробітництву радіомовників.

Зацікавлені організації, з якими проводилися консультації, також запропонували деякі ідеї для програми святкування: широке використання соціальних мереж, щорічні теми, спеціальний веб-сайт, що дозволяє віртуальну участь, спеціальні радіопрограми, обмін радіопрограмами, фестиваль за участю ключових партнерів тощо.

Всесвітній день радіо має свою сторінку на Facebook — https://bit.ly/3BcFXWt на якому, доречи, було оголошена пропозиція взяти участь всім охочим у формульовані теми дня радіо 2022 року.

Всесвітній день радіо має офіційний веб-сайт — https://bit.ly/3sAkToF на якому розміщуються основні новини святкування дня радіо, теми року, 13 ідей святкування та багато іншої цікавої інформації, зокрема,

ЮНЕСКО закликає всі радіостанції відзначити 13 лютого одинадцятий раз Всесвітній день радіо під девізом "Радіо та довіра"

За даними різних міжнародних звітів, радіо продовжує залишатися одним із найшановніших і найширше використовуваних засобів масової інформації у світі. Тому Всесвітній день радіо 2022 присвячений саме темі «Радіо та довіра».

• Довіра до радіожурналістики (виробництво незалежного та високоякісного контенту)

• Довіра та доступність (турбота про свою аудиторію)

• Довіра та життєздатність радіостанцій (забезпечення конкурентоспроможності)

ЮНЕСКО пропонує зареєструвати свій захід на офіційному сайті і долучитись до святкування всіх охочих. Пропонується 13 ідей святкування, однією з яких є залучення молоді.

Молодіжна програма!

Чи довіряє нове покоління радіо у цифровій століття? Під час спеціальної передачі запитайте у молодіжної аудиторії про рівень довіри до радіо та про те, де і як вона його слухає.

Запросіть юнаків та дівчат до редакції та запропонуйте розповісти про свої проблеми.

Увімкніть молодих людей у свою команду.

Запропонуйте їм допомогти вам у підготовці програми. Це дозволить їм висловити себе і привнести нові ідеї до вашого ефіру.

Повідомьте про молодіжну програму соціальних мережах!

Незважаючи на теми ВДР, щороку, тим чи іншим чином, приділяється увага дітям і молоді. Наприклад, якщо ми візьмемо тему ВДР 2014 року, якою була – гендерна рівність та розширення прав та можливостей жінок на радіо то ми побачимо, що метою було сприяння радіостанціям у розширенні доступу до інформації та сприянні свободі вираження поглядів та гендерній рівності на хвилях радіо. Було наголошено, що у вік цифрових технологій радіо продовжує залишатися засобом зв'язку та спілкування для найбільшої аудиторії у світі, а святкування Всесвітнього дня радіо у всіх куточках світу допомагає ЮНЕСКО у справі просування ґендерної рівності, зокрема розвитку навичок створення радіопрограм у молоді, зокрема у дівчаток та дівчат, які прагнуть стати продюсерами, радіоведучими, репортерами;

У 2015 році – темою ВДР була — Молодь і катастрофа.

Одна з підтем — Руками молоді для молоді, де наголошувалось, що радіо – засіб інформації майбутнього. Воно має залучати молодь не лише як слухачів, а й як авторів та творців контенту. Сьогодні у світі молодь віком від 10 до 24 років становить понад 1,8 мільярда людей, це одна четверта населення планети. Водночас, голос молоді рідко звучить у світовому ефірі, і програм, підготовлених молодими авторами, явно недостатньо. Загалом, для підвищення частки участі та інтеграції молодих людей радіокомпаніям слід докладати зусиль за такими трьома напрямками: Створення радіостанцій для молодих слухачів на молодіжні теми з інтерв'ю та виступами молодих людей. Залучення молодих спеціалістів під час підготовки радіопередач, передача новому поколінню досвіду та знань у галузі створення та випуску радіопрограм. Підготовка радіоефіру молодими авторами, провідними програм та репортерами. Тільки шляхом зв'язку поколінь радіо зможе реалізувати свій потенціал носія культури, освіти та інформації.

Як приклад, у штаб-квартирі ЮНЕСКО відбувся показ бразильського фільму "Радіо Фавела" (2002), який демонструє, як радіо допомагає молоді боротися за найкраще майбутнє.

А, от у 2020 році темою ВДР було «Радіо та різноманіття», де наголошувалось на важливості різноманіття каналів передач, тематик і жанрів редакційних матеріалів, що надає програмам радіо досягти найширшої аудиторії в усьому світі і відкриває безліч можливостей. Одним з головних меседжів було, що радіо може справедливо і однаково представляти чоловіків, жінок та дітей через створення і трансляцію цільових програм для конкретних груп суспільства.

Більш докладніше про ВДР та відповідні теми років на офіційному веб-сайті Всесвітнього дня радіо.

Як зазначає ЮНЕСКО, спираючись на більш ніж столітню історію, радіо залишається одним із самих надійних та широко використовуваних засобів масової інформації, зокрема, у Європі, згідно з звітом EBU Trust in Media Report 2021, за цим же звітом, багато громадян, як і раніше, довіряють радіо більше, ніж будь-кому іншим ЗМІ.

Крім того, радіо сприяє дистанційному навчанню та виконує розважальну функцію. Наводячи мости між "традиційними" та сучасними технологіями, радіо сьогодні пропонує різноманітний контент через різні пристрої та формати, такі як подкасти та мультимедійні веб-сайти.

Радіо, навіть у цифрову еру залишається найнадійнішим засобом масової інформації, спроможним охопити найбільш широку аудиторію. За даними Міжнародного союзу електрозв’язку, сьогодні близько 80% домівок у світі мають хоча б один радіоприймач.

Цікаво — в Україні перший цивільний радіозв’язок встановили 110 років тому — 30 грудня 1902 року на лінії Херсон — Гола Пристань, а 16 листопада 1924 року в Харкові відбувалась перша передача Українського радіо.

Першим молодіжним радіоканалом стала радіостанція «Юність», перші позивні прозвучали в ефірі 16 жовтня 1962 року

З 1991 року кожну першу неділю березня весь світ відзначає Міжнародний день дитячого телебачення і радіомовлення.

Законодавство у сфері радіомовлення для дитини

Перш за все, відносини, що виникають у сфері телевізійного та радіомовлення на території України, правові, економічні, соціальні, організаційні умови їх функціонування регулюються Законом України «Про телебачення і радіомовлення» від 21.12.1993 року

Нагляд за дотриманням законів України у сфері телерадіомовлення, а також здійснення регуляторних повноважень виконує Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення (далі — Національна рада) діяльність якої врегульована Законом України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» від 23.09.1997 року

офіційний веб – сайт: https://bit.ly/3LlJiXT

Мета, принципи, пріоритетні завдання та основні напрями діяльності Національної ради, порядок розширення каналів, мереж мовлення, телемереж, багатоканальних телемереж і способи забезпечення безпеки інформаційного простору на території України закріплені в Плані розвитку національного телерадіоінформаційного простору, затвердженого Рішенням Національної Ради України з питань телебачення і радіомовлення від 01.12.2010 № 1684, https://bit.ly/3srELug , який переглядається не рідше одного разу на рік за результатами звіту Національної ради.

План розвитку є основою для прийняття Національною радою рішень щодо створення та розвитку каналів мовлення й телемереж, які передбачають використання радіочастотного ресурсу України, визначення конкурсних умов та оголошення конкурсів на отримання ліцензій на мовлення, визначення умов ліцензій на мовлення, яке ліцензується за реєстраційним принципом.

За Планом розвитку пріоритетним завданням для Національної ради залишається розбудова мереж мовлення акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України» (далі – НСТУ). Одним із трьох загальнонаціональних радіоканалів з використанням FM-частот є молодіжне (UA:Радіо Промінь).

Дотримуючись основних вимог щодо змістового наповнення та співвідношення форматів мовлення у кожному з територіальних сегментів телерадіоінформаційного простору Національна рада здійснює контроль за виконанням зобов’язань, які телерадіоорганізації взяли під час конкурсу, зокрема обсяг дитячих передач.

Формування програмної концепції мовлення складається з визначення формату мовлення за критеріями цільової аудиторії – дитяча та рекомендацій при визначенні жанрів програм та передач керуватися такими характеристиками:

дитячі передачі та аудіовізуальні твори, розраховані на дитячу аудиторію, створюються з урахуванням тематичних, психічних та емоційних вікових особливостей дитячої аудиторії (дошкільного, шкільного, підліткового та юнацького віку), чітко зорієнтовані по змісту на вищевказану аудиторію; головними формами дитячої теле- та радіопродукції є повнометражні та короткометражні художні фільми, документальні фільми, телевізійні фільми та серіали, анімаційні фільми, аудіовізуальні твори, наприклад, музичні відеокліпи, жанрові передачі (спортивні, музичні, пізнавальні, розважальні), дитячі телерадіовистави, постановки тощо.

Забезпечення збалансованим різноформатним мовленням кожного територіального сегмента телерадіоінформаційного простору полягає, зокрема в наданні у процесі розбудови каналів мовлення та ліцензування переваги телерадіоорганізаціям, які виробляють та поширюють соціально важливі програми (інформаційні, соціально-політичні (у тому числі дитячі).

Створення та розповсюдження програм для дітей та юнацтва є основним з завданнями державних телерадіоорганізацій, яку на сьогодення виконує молодіжне UA:Радіо Промінь.

За ліцензіями Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, дитячі програми в їхньому ефірі мають бути щодоби (від 30 хвилин до двох годин). Варто зауважити, що це саме про дитячі програми, а не мультфільми, як часто відбувається.

Виявляється, що, перш за все, йдеться про наявність дитячих програм, що на сьогодення є проблемою, оскільки жодний із каналів не виконує зазначений у ліцензії розклад мовлення для дітей.

Конвенція про права дитини закріплює, що держави-учасниці визнають важливу роль засобів масової інформації і забезпечують, щоб дитина мала доступ до інформації і матеріалів із різних національних і міжнародних джерел, особливо до таких інформації і матеріалів, які спрямовані на сприяння соціальному, духовному і моральному благополуччю, а також здоровому фізичному і психічному розвитку дитини. 3 цією метою Держави-учасниці:

а) сприяють засобам масової інформації у поширенні інформації і матеріалів, корисних для дитини в соціальному і культурному відношеннях та в дусі статті 29;

е) сприяють розробці належних принципів захисту дитини від інформації і матеріалів, що завдають шкоди її благополуччю, враховуючи положення статей 13 і 18.

https://bit.ly/34zNGBY

Важливим критерієм радіо дружнього для дитини і молоді є якість і безпечність радіомовного контенту.

Основні принципи мовлення полягають в тому, що телерадіоорганізації не мають права транслювати та анонсувати програми або їх відео сюжети, які можуть завдати шкоди фізичному, психічному чи моральному розвитку дітей та підлітків, а також програми, здатні впливати на нормальний фізичний, розумовий або моральний розвиток дітей та юнацтва, а також програми, що містять сцени, які викликають жах, сцени вбивства, насилля (фізичного чи психологічного), сцени, звернені до сексуальних інстинктів, крім як протягом ефірного часу в добовому відрізку з 23.00 до 6.00 та на каналах з обмеженим доступом. Такі програми або передачі повинні мати спеціальне попередження, відповідно позначатися в розкладі програм телерадіоорганізацій та спеціально позначатись безпосередньо перед їх трансляцією.

За трансляцію програм та передач або їх відео сюжетів, що можуть завдати шкоди фізичному, психічному чи моральному розвитку дітей та підлітків, якщо програма, передача або відео сюжет демонструвалися з порушенням часу демонстрування або не мали візуальних позначок з індексом кіно-відеопродукції залежно від аудиторії, на яку вони розраховані, у порядку, передбаченому цим Законом телерадіоорганізація, що здійснює радіомовлення несе відповідальність.

На офіційному веб-сайті Національної ради з питань телебачення і радіомовлення розміщенні програми і заходи захисту дітей у медіа.

Для всіх радіослухачів ефір має бути збалансований і нести не тільки розважальну, а пізнавальну інформацію, а для дітей, у зв’язку з іх питливим розумом і ще не досить сформованим критичним мисленням він має бути найякіснішим, безпечним, інформація має бути об’єктивною і неупередженою, оскільки зокрема почутому, у дитини формується світогляд і від дорослих залежить чи буде він доброзичливий.

Всі ми родом з дитинства і яскраво пам’ятаємо наші перші інформаційні контенти, зокрема і ті що лунають з радіо.

Вимоги до захисту дітей від негативного впливу інформації, що розповсюджується телерадіоорганізацією мають визначати Редакційний статут телерадіоорганізації.

Кожна радіостанція має дбати про якісний контент для маленьких радіослухачів та бути активними в розробці та подачі якісного контенту для дітей, залученими до формування світогляду.

Незважаючи на те, що Законодавством про радіомовлення і планом розвитку передбачені певні стратегії розвитку та заохочення телерадіокомпаній щодо поширення дитячих програм, нажаль, ми бачимо невелику кількість таких радіопрограм.

Наявність законодавчих механізмів захисту прав дитини в медіапросторі, що закріплені національним законодавством України: (Конституція України (ст. 28, 32, 34); Закон України «Про охорону дитинства» (ст. 10); Закон України «Про інформацію» (ст. 5); Закон України «Про телебачення і радіомовлення» (ст. 6, 59); Закон України «Про захист персональних даних» (ст.14), на думку Академії з прав людини є неефективним і зумовила необхідність вироблення правил медіарепрезентації дітей самими журналістами, редакційними колективами, національними або міжнародними

журналістськими спільнотами.

Так у 2002 р. голова Міжнародної федерації журналістів А.Уайт був змушений констатувати, що дитяча проблематика в більшості медіа розглядається «в контексті жорстокого поводження з дітьми, експлуатації та сенсаційного медіадикурсу. Дітей, як правило, бачать і чують на відстані, показують їхні слабкі місця, молодим людям рідко дозволяють говорити самим за себе. Підвищення обізнаності про права дитини та просування прав дітей – це актуальний виклик ЗМІ. ЗМІ повинні не просто справедливо, чесно та точно повідомляти про досвід дитинства, але вони, мабуть, також забезпечують простір для різноманітних, барвистих та творчих думок самих дітей»

Саморегуляційні механізми в цій галузі також варто розглядати в національному та міжнародному масштабах.

В Україні саморегуляція здійснюється через Кодекс етики українського журналіста (ст.18), Спільні акти узгодження від Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, медіаіндустрії та громадськості («Висвітлення

засобами масової інформації теми участі дітей у збройних конфліктах», «Захист дитини, яка зазнала сексуального насильства, при залученні до медіа-виробництва», «Висвітлення засобами масової інформації теми суїциду»).

На міжнародному рівні саморегуляція здійснюється завдяки стандартам і вказівкам Міжнародної федерації журналістів («Putting Children in the Right – Guidelines for Journalists»). ЮНІСЕФ розробив власні принципи етичної поведінки при висвітленні у медіа питань, пов’язаних із дітьми, а також проводить Міжнародний день дитячого радіо та телебачення та інші «Медіаподії та хороші ідеї, запропоновані дітьми за участі дітей заради дітей» (MAGIC) у всьому світі. Шляхи виходу з критичної ситуації щодо проблем дитинства у медіа окреслені й у «Радіо-Маніфесті», розробленому молодими працівниками телерадіомовлення з усього світу. Шукає їх і Всесвітня асоціація преси для молодих читачів. Раз на три роки проходить Всесвітній саміт з питань медіа та дітей і підлітків.

Отож сьогодні можна констатувати, як зазначає Академія з прав людини, що існує досить високий рівень розробки методик і правил висвітлення дитячої проблематики та участі дітей у медіа. Вищезазначені документи та посібники окреслюють головні ідеї, труднощі, рекомендації для журналістів у висвітленні проблем дитинства, однак світові телерадіомовники напрацювали власний позитивний досвід з цього питання.

Використані джерела та корисні посилання:

Сторінка Всесвітнього дня радіо на Facebook — https://bit.ly/3rG6uIy

Офіційний веб-сайт Всесвітнього дня радіо –

Закон України «Про телебачення і радіомовлення» від 21.12.1993 року

Закон України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» від 23.09.1997 року

Офіційний веб – сайт Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення: https://bit.ly/3GKDy6u

План розвитку національного телерадіоінформаційного простору, затвердженого Рішенням Національної Ради України з питань телебачення і радіомовлення від 01.12.2010 № 1684

Конвенція про права дитини

Кодекс етики українського журналіста

Права людини та масмедіа в Україні, Київ 2020, Збірник конспектів лекцій. Частина 2