Вища школа адвокатури НААУ
Курси з підвищення кваліфікації адвокатів
Telegram
0 800 300 282
дзвінок безкоштовний
Новини
01.12.2021

1 грудня – День працівника прокуратури

Цей день на КАЛЕНДАРІ ДИТИНСТВА позначив Москаленко Сергій, адвокат, член команди Центру «Адвокат дитини» ВША НААУ.

Історія свята.

У перший день зими в Україні відзначається День працівників прокуратури, професійне свято, встановлене Указом Президента від 02.11.2000 року. Дата святкування була вибрана не випадково – саме цього дня, в 1991 році, Верховна Рада  ухвалила Закон України “Про прокуратуру”, а також ряд інших нормативних актів.

Діяльність органів прокуратури щодо захисту прав і свобод дітей

Кримінальний процесуальний кодекс України 2012 року (далі – КПК України) передбачає, що неповнолітні під час кримінального провадження користуються додатковими гарантіями. У кримінальному провадженні щодо неповнолітніх мають виконуватися загальні завдання кримінального провадження (ст. 2 КПК України) і застосовуватися загальні правила кримінального процесуального закону з урахуванням норм, які містять особливі правила досудового розслідування й судового розгляду щодо неповнолітніх (глава 38 КПК України). Зазначені норми не змінюють, а доповнюють і конкретизують загальні правила кримінального провадження. Виокремлення особливостей зумовлено, зокрема, тим, що неповнолітні через свій вік фактично обмежені в правосуб’єктності. Компенсація цих обмежень має здійснюватися завдяки запровадженню державою в кримінальному провадженні додаткових механізмів захисту прав і законних інтересів дітей. 

Визначну роль у цій сфері має прокурор, якого наділено процесуальними повноваженнями, необхідними для забезпечення прийняття законних процесуальних рішень і виконання процесуальних дій щодо неповнолітніх. З метою розбудови Української держави в європейському напрямку існування поняття ювенального прокурора сприяє додержанню забезпечення інтересів неповнолітніх, адже повноваження прокурора в кримінальних провадженнях щодо таких осіб мають здійснювати лише прокурори, які спеціально уповноважені керівником органу прокуратури на участь у кримінальних провадженнях зазначених категорій і мають найбільшу професійну кваліфікацію та життєвий досвід.

 Згідно з вимогами наказу Офісу Генерального прокурора «Про особливості виконання функцій прокуратури з питань захисту інтересів дітей та протидії насильству» від 04.11.2020 №509 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0509905-20#Text, перші заступники й заступники Генерального прокурора, заступник Генерального прокурора – керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (з урахуванням вимог частини 5 статті 8 Закону України «Про прокуратуру»), керівники обласних, місцевих (окружних) прокуратур, відповідних структурних підрозділів мають забезпечувати здійснення процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави у сфері охорони дитинства, додержання прав і свобод дітей, гарантованих Конституцією України, Конвенцією ООН про права дитини, Кримінальним процесуальним кодексом України та законами України, іншими міжнародноправовими актами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. 

Наказом Офісу Генерального прокурора від 04.11.2020 № 509 установлено додаткову гарантію запобігання порушенню прав дітей у кримінальному провадженні, пунктом 6.1 якого закріплено вимогу щодо необхідності приділення особливої уваги законності й обґрунтованості затримання неповнолітніх, застосування до них запобіжних заходів. 

Тенденція відмови від виключно каральної реакції на злочин

 В  сучасній міжнародній і європейській концепціях захисту прав людини є тенденція до відмови від виключно каральної реакції на злочин, яка не може належним чином забезпечити права і осіб, які його вчинили, і потерпілих. Відповідно до кращих європейських та світових практик, з 2019 року в Україні впроваджений пілотний проект «Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні кримінального правопорушення» (так зване «відновне правосуддя»), який реалізується на базі системи безоплатної правової допомоги за підтримки Представництва Дитячого Фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні. Спочатку Програма діяла у 6 регіонах, а з 2020 року поширена на всю територію України.   Ключовим аспектом у запровадженні відновного правосуддя для неповнолітніх є тісна взаємодія та координація не лише ювенальних прокурорів із правоохоронцями та психологами, а й інших учасників, зокрема осіб, що вчинили правопорушення, і потерпілих. 

Порядок реалізації пілотного проекту «Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні кримінального правопорушення», затверджено спільним наказом Міністерства юстиції України, Генеральної прокуратури України від 21.01.2019 р. № 172/5/10, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.01.2019 за № 87/33058 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0087-19#Text 

Пілотний проект ґрунтується на відновних підходах у кримінальних провадженнях про кримінальні проступки та нетяжкі злочини, вчинені неповнолітніми. Відновне правосуддя – це керований медіатором (посередником) процес, під час якого правопорушник та потерпілий зустрічаються разом, обговорюють ситуацію, що сталася, і ухвалюють рішення щодо її подальшого вирішення та відшкодування завданої шкоди. Такий підхід дає сторонам можливість ухвалити спільне рішення щодо залагодження конфлікту та усунення його наслідків. 

Яка основна мета Програми відновлення для неповнолітніх? 

Ключовим у запровадженні Програми відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні кримінального правопорушення, є максимально раннє виведення неповнолітніх із кримінального процесу та ресоціалізація їх у суспільне життя. 

Програма застосовується за чотирьох умов:

є потерпіла сторона — фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди;

неповнолітній вперше вчинив кримінальний проступок або нетяжкий злочин;

неповнолітній визнає факт вчинення ним кримінального правопорушення;

і неповнолітній, і потерпілий дали згоду на участь у Програмі.

У разі якщо обставини кримінального провадження відповідають вищезазначеним умовам, прокурор:

-інформує неповнолітнього, його законного представника та потерпілого, його законного представника (далі – сторони) про можливість реалізації Програми шляхом залучення регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі – регіональний центр) посередника та укладення угоди про застосування Програми відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні кримінального правопорушення (далі – угода), форма якої наведена у додатку 1 до цього Порядку;

– роз’яснює, що результати участі у Програмі враховуватимуться під час прийняття рішення про наявність підстав для звільнення від кримінальної відповідальності відповідно до статей 45, 46 (у разі вчинення неповнолітнім вперше кримінального проступку або необережного нетяжкого злочину), статті 48 Кримінального кодексу України або закриття кримінального провадження на підставі частини четвертої статті 56, пункту 7 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України.

– У разі отримання згоди сторін, прокурор пропонує їм заповнити заяву про участь у Програмі відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні кримінального правопорушення, та згоду на обробку персональних даних (далі – заява) за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку.

Протягом одного робочого дня після заповнення заяви прокурор передає її та інформацію щодо правової кваліфікації кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється неповнолітня особа, із зазначенням статті (її частини) Кримінального кодексу України, дати закінчення строку досудового розслідування у кримінальному провадженні до регіонального центру.

З 2019 року і станом на 1 квітня 2021 року взяти участь у проекті запропоновано 656 неповнолітнім, у 210 випадках отримано згоди обох сторін (неповнолітнього та потерпілого). Укладено 162 угоди про застосування Програми відновлення. Пройдено успішно 141 Програму. У 105 випадках суд уже ухвалив рішення про звільнення учасників програми від кримінальної відповідальності. Тематична інформація детальніше https://minjust.gov.ua/news/ministry/vidnovne-pravosuddya-dlya-nepovnolitnih-yak-tse-pratsyue 

Основні принципи діяльності прокуратури у сфері захисту прав дітей : 

– отримання дітьми інформації про їхні права, забезпечення вільного доступу дітей до правосуддя та можливості повідомляти про факти порушення їхніх прав;

– забезпечення найкращих інтересів дитини;

– повага до гідності дитини та її захист від дискримінації;

– захист дитини від усіх форм насильства, зловживань, включаючи сексуальні, особливо з боку батьків, опікунів (піклувальників) чи інших осіб, які турбуються про дитину, а також її експлуатації.

При здійсненні повноважень прокурора у кримінальних провадженнях щодо неповнолітніх, а також у яких неповнолітня особа залучена до провадження як потерпілий або є особою, права та інтереси якої порушено чи може бути порушено внаслідок вчинення кримінального правопорушення, забезпечувати безумовне виконання вимог Кримінального процесуального кодексу України з урахуванням положень чинних міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, Законів України “Про охорону дитинства”, “Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей”, “Про запобігання та протидію домашньому насильству” та інших нормативно-правових актів.

З метою зменшення негативного психологічного впливу на дитину ювенальні прокурори повинні:

– вживати заходів щодо застосування під час допиту неповнолітньої особи аудіо- та/або відеофіксації слідчих дій;

– у всіх передбачених законом випадках для захисту прав неповнолітніх потерпілих, свідків звертатись до суду з клопотанням про їх допит поза залою судового засідання в іншому приміщенні з використанням відеоконференції.

 При здійсненні представництва особливу увагу приділяти питанням:

– забезпечення органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, іншими суб’єктами владних повноважень прав та обов’язків щодо організації охорони дитинства, розроблення і здійснення державних, галузевих та інших програм, спрямованих на поліпшення становища дітей, створення, перепрофілювання, реорганізації та ліквідації навчальних, оздоровчих, лікувальних, а також інших закладів для дітей;

– витрачання бюджетних коштів, виділених на реалізацію програм та заходів з охорони дитинства, закупівлю відповідних товарів, робіт і послуг;

– користування та розпорядження органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, іншими суб’єктами владних повноважень майном і землями навчальних, оздоровчих, лікувальних, а також інших закладів для дітей;

– бездіяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, інших суб’єктів владних повноважень, внаслідок якої порушені або існує загроза порушення інтересів держави у сфері охорони дитинства;

– відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінальних правопорушень у сфері охорони дитинства;

– забезпечення гарантованих державою прав дітей.