08 вересня Міжнародний день грамотності
Матеріал підготувала Марина Сухая - адвокат, член команди Центру «Адвокат дитини» ВША НААУ.
Публікації лекторів
06.09.2022

Щороку 08 вересня у світі відзначається Міжнародний день грамотності.

Традиція відзначати цей день започаткована відповідною рекомендацією Всесвітньої конференції міністрів освіти з ліквідації неграмотності, що відбулася в Тегерані у вересні 1965 року. Саме ця конференція рекомендувала оголосити 8 вересня, дату урочистого відкриття конференції, Міжнародним днем грамотності та святкувати його щорічно в усьому світі.

Метою Міжнародного дня грамотності є привернення увагу суспільства й мобілізація суспільної думки. Це необхідно досягнення активної підтримки зусиль, спрямованих на розповсюдження грамотності — однієї з головних сфер діяльності ЮНЕСКО починаючи з часів її першої Генеральної конференції в 1946 році.

У поняття «грамотність» не потрібно вкладати саме вміння читати та писати. Це примітивна частина вміння бути грамотною людиною, а ось здатність використовувати прочитане, одержати нові знання для себе та передати їх довколишнім – це і є грамотність.

Ще в одному із тлумачень «грамотності» зазначено, що передусім це володіння цілим комплексом суспільно-необхідних знань і навичок, які дозволяють людям свідомо брати участь у соціальних процесах.

Президент України Володимир Зеленський під час Всеукраїнського форуму «Україна 30. Культура, медіа, туризм» звернув увагу на необхідність проведення уроків медіаграмотності в школах для розвитку свідомого та критичного ставлення до інформації, яку отримуємо з різних джерел.

На виконання Державного стандарту базової загальної середньої освіти розроблено типову освітню програму для учнів 5-9 класів, в якій передбачено впровадження з 2022/2023 навчального року курсу “Культура добросусідства”, що містить основи медіаграмотності.

В закладах загальної середньої освіти на сьогодні медіаосвіта і медіаграмотність викладаються як у формі окремих курсів («Основи медіаграмотності», «Сходинки до медіаграмоти», «Медіакультура», «Медіаосвіта»).

Повертаючи до витоків поняття «грамотність» потрібно приділити увагу питанню «Українського правопису». 22 травня 2019 року Кабінет Міністрів України схвалив нову редакцію «Українського правопису» (https://mon.gov.ua/…/zagalna…/05062019-onovl-pravo.pdf). Документ було підготовлений Українською національною комісією з питань правопису, яка працювала впродовж 2015–2018 рр. Громадське обговорення проекту правопису тривало із серпня до вересня 2018 року. Окремі зауваги та пропозиції, висловлені під час обговорення, були враховані в остаточній редакції.

28 січня 2021 року, Окружний адміністративний суд Києва скасував постанову Кабміну № 437 «Питання українського правопису» від 22 травня 2019 року, якою було схвалено нову редакцію «Українського правопису». Однак дане рішення було скасовано судом апеляційної інстанції.

Кабінет Міністрів дав п’ять років, щоби суспільство перейшло на нові правила літературної української мови. Обов’язковою п’ята редакція правопису стане у травні 2024 року.

Окремо хочеться звернути увагу на статистику зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО), що в певній мірі відображає грамотність українських випускників. Так, за інформацією з відкритих джерел на ЗНО-2021 зареєструвалися 392,5 тисяч осіб. У тестуванні з української мови та літератури взяли участь 222,5 тисяч осіб і 7,96% учасників пороговий бал не подолали. Тест з історії України написали 203,4 тис. осіб, 18% не змогли набрати потрібний бал. ЗНО з англійської мови пройшли 129,1 тис. осіб, 10,68% не подолали пороговий бал.

Цьогоріч формою вступного випробування став національний мультипредметний тест (НМТ), що передбачає оцінювання результатів навчання з української мови, математики та історії України, яке здійснюється Українським центром оцінювання якості освіти відповідно до законодавства.

Основна сесія НМТ тривала з 22 липня до 4 серпня, результати отримали 187 тис. 345 учасників. Оцінювання відбувалося в понад 250 населених пунктах України і в більш ніж 40 містах Європи. Під час основної сесії понад 19 тис. українців склали тест за кордоном. Вступники продемонстрували високий рівень знань і незламність, МОН наведено статистику найвищих результатів складання НМТ під час основної сесії. https://bit.ly/3TLSb0Z

Така статистика свідчить про те, що нам є над чим працювати, вдосконалюючи свої знання та навички, адже грамотність – це запорука успішної нації.