07 грудня – День місцевого самоврядування
Цей день на КАЛЕНДАРІ ДИТИНСТВА позначила Вольга Шейко, адвокат, член команди Центру "Адвокат дитини" ВША НААУ
Новини та події
07.12.2021

Актуальність події

Місцеве самоврядування є запорукою демократичного розвитку країни, оскільки таким чином реалізується право кожного громадянина на участь у державотворенні. Н. Сторчак зауважує: «Значення місцевого самоврядування для розвитку громадянського суспільства (та й для держави, яка заснована на його інститутах) полягає у тому, що розвинуте місцеве самоврядування забезпечує децентралізацію управлінської вертикалі, наближення влади на місця, розмежування і збалансованість повноважень та відповідальності суб’єктів місцевого самоврядування; за своєю природою місцеве самоврядування здатне бути дієвою формою поєднання безпосередньої та представницької демократії, інструментом задоволення потреб громадян через створення необхідних умов надання громадських послуг».

Часто дбаючи про потреби людей, влада вважає своєю цільовою аудиторією громадян, які досягли виборчого віку. Поряд із тим, потреби дітей та підлітків мало вивчаються або враховуються частково.

Повноваження органів місцевого самоврядування із захисту прав дітей

Статтею 3 Конвенції ООН про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Об'єднані територіальні громади, які створені в процесі реформи децентралізації та реформи місцевого самоврядування, мають виходити з принципу якнайкращого забезпечення інтересів дитини та відповідально ставитися до піклування, підтримки і захисту прав кожної дитини, дбаючи про покращення добробуту громадян в цілому.

Яким законодавством регулюються дії органів місцевого самоврядування з питань захисту прав дітей?

Закон України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей» відносить органи місцевого самоврядування та їх структурні підрозділи до органів, які здійснюють соціальний захист дітей і профілактику дитячих правопорушень.

Під соціальним захистом дітей у цьому Законі слід розуміти комплекс заходів і засобів соціально-економічного та правового характеру, здійснення яких покладається на суб’єктів, зазначених у частинах першій та другій статті 1, щодо забезпечення прав дітей на життя, розвиток, виховання, освіту, медичне обслуговування, надання матеріальної підтримки.

Закон України «Про охорону дитинства» визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет, що має важливе значення для забезпечення національної безпеки України, ефективності внутрішньої політики держави, і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров’я, освіту, соціальний захист, всебічний розвиток та виховання в сімейному оточенні встановлює основні засади державної політики у цій сфері, що ґрунтуються на забезпеченні найкращих інтересів дитини.

У сфері організації охорони дитинства, відповідно до статті 5 Закону України “Про охорону дитинства” місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до їх компетенції, визначеної законом, забезпечують:

— проведення державної політики у сфері охорони дитинства, розроблення і здійснення галузевих та регіональних програм поліпшення становища дітей, підтримки сімей з дітьми, вирішення інших питань у цій сфері;

— розвиток мережі навчальних закладів, закладів охорони здоров’я, соціального захисту, а також позашкільних навчальних закладів, діяльність яких спрямована на організацію дозвілля, відпочинку і оздоровлення дітей, зміцнення їх матеріально-технічної бази;

— вирішення питань щодо забезпечення прав дітей, встановлення опіки і піклування, створення інших передбачених законодавством умов для виховання дітей, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьків батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування, а також для захисту особистих і майнових прав та інтересів дітей;

— організацію безкоштовного харчування дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей з особливими освітніми потребами, які навчаються у спеціальних і інклюзивних класах, та учнів 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям";

— можуть забезпечувати пільговий проїзд учнів, вихованців, студентів до місця навчання і додому у порядку та розмірах, визначених органами місцевого самоврядування, та передбачати на це відповідні видатки з місцевих бюджетів;

— вирішення питань про надання пільг та державної допомоги дітям та сім’ям з дітьми відповідно до законодавства;

— контроль за дотриманням в ігрових залах, комп’ютерних клубах, відеотеках, дискотеках, інших розважальних закладах та громадських місцях правопорядку та етичних норм стосовно дітей;

— вжиття інших заходів щодо охорони дитинства, віднесених до їх компетенції законодавством України.

Повноваження органів місцевого самоврядування щодо розробки і виконання цільових програм з охорони та соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування унормовано Законом України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування».

Відповідно до статті 7 вказаного Закону органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до їх компетенції, визначеної законом, забезпечують вирішення питань щодо встановлення опіки і піклування, створення інших передбачених законодавством умов для виховання дітей, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьків батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування, а також для захисту особистих, житлових і майнових прав та інтересів дітей та осіб із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Кабінет Міністрів України, уповноважені органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування здійснюють у межах бюджетних асигнувань розробку і виконання цільових програм щодо поліпшення соціального захисту дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа.

Дискреційні та делеговані повноваження органів місцевого самоврядування, які стосуються прав та інтересів дітей, захисту їх у різних сферах життєдіяльності, визначені положеннями Закону України “Про місцеве самоврядування”, а також у Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, Порядку взаємодії органів державної влади, органів місцевого самоврядування, закладів та установ під час забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі таких, що можуть загрожувати їх життю та здоров’ю.

Принципи діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини:

  • забезпечення найкращих інтересів дитини;

  • недопущення дискримінації дітей;

  • конфіденційності інформації про дитину.

Участь дітей у розвитку територіальних громад

Так, у європейських країнах діти беруть участь у розвитку територіальних громад, активно долучаються до різних обговорень.

Наприклад, у Норвегії учні оцінюють рівень управлінських якостей учителів, їхню здатність керувати класом, працювати в багатонаціональному середовищі, вміння відповідати на запитання школярів, що в цілому сприяє об’єктивному формуванню програми розвитку педагогічного колективу. В Україні існує досвід утворення учнівських асоціацій, які висловлюють пропозиції органам місцевого самоврядування. Однак значна кількість дітей залишається поза межами активної громадської діяльності, що в майбутньому, як свідчить практика життя, стає причиною байдужості, низької громадянської свідомості (прикладом слугує відсоток активних виборців, коли вирішується доля рідного краю чи держави).

Необхідно також відмітити, що саме школа, за умови формування громадянського активного середовища, стає місцем, де діти вчяться аналізувати, управляти ресурсами, шукати шляхи вирішення різних проблем місцевого значення. Варто зауважити, що за такого підходу місцева влада отримує помічників, а учні усвідомлюють свою відповідальність за прийняті рішення, адже вона, до речі, приходить не з віком, а з досвідом.

Як показує практика, наразі існують наступні форми взаємодії влади та учнівського середовища: дебати, брифінги, діалоги у владному кабінеті, написання науково-дослідних робіт з місцевої тематики, створення економічних (бізнес) проектів, різноманітні тематичні конференції, день відчинених дверей у міській (селищній, сільській) раді, зустрічі з міським (селищним або сільським) головою, місцевими депутатами, представниками виконавчих комітетів, конкурси творчих робіт (на кращий малюнок рідного міста/села, макетів будівель, літературних творів на місцеву тематику, з розробки інвестиційного логотипу місцевості, туристичних маршрутів тощо), уроки місцевого самоврядування та ін.

Законодавством України чітко передбачені права дітей і вкрай необхідно, щоб представники всіх громад розуміли, що в них є обов’язки і відповідальність за порушення таких прав.

Документи, що були використані при підготовці:

  1. Конвенція ООН про права дитини: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021#Text

  2. Європейська хартія місцевого самоврядування (м. Страсбург, 15 жовтня 1985 року): http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/994_036

  3. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні»: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/280/97-вр

  4. Указ Президента України «Про День місцевого самоврядування» від 25 листопада 2000 року № 1250/2000: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1250/2000

  5. Сторчак Н. «Громадівська» сутність місцевого самоврядування»/ Роль права та закону у громадському суспільстві: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, м. Одеса, 20-21 квітня 2012 року. – Одеса : «Причорноморська фундація права», 2012.

  6. Закон України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей»: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/20/95-%D0%B2%D1%80#Text

  7. Закон України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи»: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/20/95-%D0%B2%D1%80#Text

  8. Закон України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування»: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2342-15#Text

  9. Постанова Кабінету Міністрів України № 866 «Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини»: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF#Text

  10. Постанова Кабінету Міністрів України № 800 «Деякі питання соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставина, у тому числі таких, що можуть загрожувати їх життю та здоров’ю»: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/800-2018-%D0%BF#Text

  11. Постанова Кабінету Міністрів України № 585 «Про забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах»: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/775-2021-%D0%BF#Text