Вимоги до боржника у процедурі визнання фізичної особи неплатоспроможною
Матеріал
Новини та події
11.01.2023

Підготував статтю Андрій Шабельніков – член Ради Комітету з питань захисту бізнесу та інвесторів, що діє в складі НААУ, керуючий партнер адвокатського об’єднання «Евріка».

Банкрутством фізичної особи є визнання її неплатоспроможною та, як наслідок, реструктуризація боргу чи звільнення від боргів. Така процедура є новою для України, адже була започаткована 21 жовтня 2019 року введенням у дію Кодексу України з процедур банкрутства (далі – КузПБ).

КУзПБ передбачив дві судові процедури, які застосовуються до фізичної особи: реструктуризація боргів і погашення боргів боржника.

Процедурі реструктуризації підлягають різні типи боргів: банківські кредити, кредити у МФО, позики, заборгованості з комунальних послуг та інші борги, які виникли на підставі договору.

Проте варто звернути увагу, що від заборгованості з аліментів, ЄСВ та відшкодування шкоди, яка призвела до ушкоджень здоров’я або смерті людини, фізична особа не може бути звільнена. Крім того, наявність цих боргів є перешкодою для ініціювання щодо особи процедури визнання її неплатоспроможною – до їх повного погашення план реструктуризації не буде затверджений судом.

Ініціювати процедуру набуття статусу неплатоспроможної може не кожна фізична особа. Для цього важливо дотриматися загальних умов, визначених КУзПБ, і спеціальних, на яких наголошує Верховний Суд.

Загальними умовами звернення фізичної особи для ініціювання справи про неплатоспроможність за статтею 115 КУзПБ є такі.

  1. Наявність боргів, які в сумі перевищують 30 мінімальних заробітних плат на день звернення до суду (станом на жовтень 2022 року це 201 000 грн).
  2. Припинення боргових платежів у розмірі більше 50 % від місячних ставок не менше ніж 2 місяці тому (наприклад, якщо місячний внесок боржника становить 1000 гривень, за останні два місяці до дати звернення до суду він може сплатити кредитору не більше 500 грн за кожен місяць або не здійснювати оплату взагалі).
  3. Відсутність у фізичної особи майна, яке може бути джерелом погашення боргів.
  4. Наявність інших додаткових обставин, які свідчать про загрозу неплатоспроможності фізичної особи.

Лише наявність однієї з цих чотирьох умов дає фізичній особі підстави звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

За три роки здійснення проваджень з процедур неплатоспроможності фізичної особи господарські суди вже напрацювали певний практичний орієнтир. Зі свого боку з метою формування єдиної правозастосовчої практики у процедурах банкрутства правові позиції висловив і Верховний Суд.

Зокрема, 26 травня 2022 року Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство у постанові у справі № 903/806/20 сформував декілька важливих висновків у процедурі банкрутства, зокрема звернув увагу на спеціальні вимоги до боржника.

Верховний Суд зазначає, що тільки добросовісна фізична особа може бути визнана неплатоспроможною. Відтак право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов`язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог.

Зокрема, задля отримання бажаного результату – відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів, Верховний Суд перерахував такі обов’язки боржника:

— повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини другої статті 116 КУзПБ), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов`язань перед кредиторами тощо;

— надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан і членів його сім`ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4 – 11 частини третьої статті 116 КУзПБ), у разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог;

— подати проєкт плану реструктуризації боргів та співпрацювати з керуючим реструктуризацією і зборами кредиторів при погодженні його змісту (частина четверта статті 116, частина сьома статті 126 КУзПБ);

— повністю погасити окремі види заборгованості до затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника (стаття 125 КУЗПБ);

— погашати вимоги кредиторів згідно з умовами плану реструктуризації боргів у разі його затвердження (частина перша статі 128 КУзПБ).

Також суд робить висновок про добросовісність заявника з огляду на його поведінку у процесі, дотримання процесуальних вимог, відсутність випадків зловживання правами.

Закріплення вимог щодо добросовісної поведінки боржника робить можливим дотримання прав та інтересів кредиторів такої фізичної особи, яка діє не на шкоду останнім, а для досягнення легітимної мети цього провадження – соціальної реабілітації як боржника.