Вища школа адвокатури НААУ
Курси з підвищення кваліфікації адвокатів
Telegram
0 800 300 282
дзвінок безкоштовний
Новини
07.07.2020

Щотижневий аналіз судової практики

У межах співпраці Вищої школи адвокатури НААУ та Комітету НААУ з трудового права продовжуємо щотижневий аналіз судової практики. Відтак, сьогодні розглянемо 6 щотижневих основних правових позицій Верховного Суду. Матеріал підготувала Вікторія Поліщук, адвокат, голова Комітету НААУ з трудового права, член Комітету НААУ з питань медіації, медіатор. 1.Правовий висновок у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 р. […]

У межах співпраці Вищої школи адвокатури НААУ та Комітету НААУ з трудового права продовжуємо щотижневий аналіз судової практики. Відтак, сьогодні розглянемо 6 щотижневих основних правових позицій Верховного Суду. Матеріал підготувала Вікторія Поліщук, адвокат, голова Комітету НААУ з трудового права, член Комітету НААУ з питань медіації, медіатор.

1.Правовий висновок у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 р. у справі № 810/1314/18 (адміністративне провадження № К/9901/2265/19) щодо невиплати заробітної плати начальнику Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим.

Зміст спірних правовідносин, що склались у цій справі зводиться до питання наявності заборгованості з невиплаченої заробітної плати у період з 17 березня 2014 року по 28 жовтня 2014 року під час перебування позивача на посаді начальника Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим.

За приписами Положення про Міністерство доходів та зборів України, затвердженого Указом Президента України від 18 березня 2013 року №141/2013, зокрема підпунктів 1, 3, 18, 19, 25 пункту 5 обумовлено, що Міндоходів України з метою організації своєї діяльності: організовує роботу Міністерства, його територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління; надає територіальним органам Міндоходів України методичну і практичну допомогу в організації роботи, проводить перевірку стану такої роботи; здійснює прогнозування та планування видатків на матеріально-технічне забезпечення і розвиток діяльності Міндоходів України; здійснює відомчий контроль та внутрішній аудит за додержанням вимог законодавства і виконанням службових, посадових обов`язків у Міндоходів України, його територіальних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери його управління організовує планово-фінансову роботу в Міндоходів України, його територіальних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери його управління, здійснює контроль за використанням фінансових і матеріальних ресурсів, забезпечує організацію та вдосконалення бухгалтерського обліку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06 серпня 2014 року № 311 “Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України” (далі – Постанова КМ України № 311) визначено перелік територіальних органів Міндоходів, які реорганізуються.

Згідно з Додатком № 2 до Постанови КМ України № 311 ДПІ у м. Сімферополі реорганізується в Генічеську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Херсонській області. На виконання вказаної постанови КМ України № 311 Міністерством доходів та зборів розпочато відповідний процес реорганізації.

09 липня 2014 року Кабінетом Міністрів України видано розпорядження №630-р, яким утворено комісію з реорганізації Міністерства доходів і зборів та затверджений її Голова.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17 липня 2014 року № 651-р “Питання Державної фіскальної служби” відповідно до частини сьомої статті 5 Закону України “Про центральні органи виконавчої влади” підтримано пропозицію Голови Державної фіскальної служби про завершення здійснення заходів з утворення зазначеної Служби та можливість виконання нею функцій і повноважень Міністерства доходів і зборів, що припиняється.

З наведеного вбачається, що ДФС України є правонаступником Міністерства доходів і зборів України, яке згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з 29 липня 2014 року за рішенням засновників перебуває в стані припинення, не має відкритих рахунків в органах Державного казначейства, а відтак не має й коштів для виплати заробітної плати позивачу.

Повертаючись до обставин справи, судами встановлено, що останню заробітну плату на території Автономної Республіки Крим позивач отримав на його особовий рахунок, відкритий у ПАТ “ВБР”. Верховний Суд зауважує, що відповідачем як суб`єктом владних повноважень, належних і достатніх доказів, які б свідчили про відсутність підстав для стягнення із відповідача заборгованості із заробітної плати, надано не було.

Таким чином, установивши під час розгляду цієї справи наявність заборгованості по виплаті позивачу належних йому коштів, Верховний Суд вважає правильними висновки судів щодо застосування до спірних правовідносин статті 117 КЗпП України, та як наслідок, стягнення на користь позивача середній заробіток за весь період затримки розрахунку.

2.Правовий висновок у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 р. у справі №826/10608/17 (адміністративне провадження №К/9901/3120/19) про звільнення працівника Національного антикорупційного бюро України за порушення Присяги.

Передумовою звільнення державного службовця за вчинення дисциплінарного правопорушення, пов`язаного зі здійсненням службової діяльності, з підстави припинення державної служби за порушення Присяги мають бути порушення, встановлені внаслідок ретельного службового розслідування.

Припинення державної служби за порушення Присяги є найсуворішою санкцією відповідальності державного службовця, який вчинив діяння, несумісне з посадою. Тому рівень юридичних гарантій захисту прав зазначеної особи в процедурах вирішення питань застосування такої відповідальності має бути не меншим, ніж під час звільнення з державної служби за вчинення дисциплінарного правопорушення, з дотриманням порядку та строків притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Верховний Суд неодноразово, аналізуючи текст Присяги державних службовців, зазначав, що в основі поведінки державного службовця закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тобто, як порушення Присяги, так і дисциплінарне правопорушення, можуть бути наслідком недодержання, порушення державним службовцем як правових, так і етичних (моральних) засад проходження публічної служби.

Таким чином, припинення державної служби у зв`язку з порушенням Присяги та дисциплінарна відповідальність можуть бути наслідком існування схожих фактичних підстав у разі вчинення достатньо близьких за характером одне до одного дисциплінарного або іншого правопорушень.

З тексту Присяги вбачається, що в основі поведінки державного службовця закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, державний службовець покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання. Присяга має правову природу одностороннього, індивідуального, публічно-правового характеру, конституційного зобов`язання державного службовця.

Аналогічний висновок міститься у рішення Конституційного Суду України від 11 березня 2011 року у справі № 2-рп/2011. За такого правового врегулювання порушення Присяги слід розуміти як скоєння державним службовцем проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Присяга державного службовця передбачає зобов`язання виконувати обов`язки сумлінно. Тобто порушення Присяги – це несумлінне, недобросовісне виконання обов`язків державного службовця. Про несумлінність дій (бездіяльності) державного службовця свідчить невиконання обов`язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.

За таких обставин, звільнення за порушення Присяги може мати місце лише тоді, коли державний службовець скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків. Отже, звільнення за порушення присяги має застосовуватися за конкретні надзвичайно тяжкі проступки, як за фактом їх вчинення, так і за наслідками, до яких вони призводять.

3.Правовий висновок у постанові від 02.07.2020 р. у справі № 806/1159/18 (адміністративне провадження № К/9901/3020/19) про дострокове припинення повноважень заступника голови Житомирської районної ради (без припинення повноважень депутата районної ради).

Призначення на виборну посаду заступника голови районної ради є результатом волевиявлення депутатів цієї ради, які так само можуть достроково припинити повноваження на цій посаді. Закон визначив умови і порядок дострокового припинення повноважень заступника голови районної ради. Як призначення на вказану посаду (одного з депутатів відповідної районної ради), так і припинення повноважень на цій посаді є передусім результатом волевиявленням депутатів цієї районної ради.

Щодо дострокового припинення повноважень заступника голови районної ради, то безперечно для цього повинні бути певні вагомі підстави, передумови, які в сукупності призвели до того, що депутати районної ради вимагають обговорення цього питання на пленарному засіданні районної ради. Власне такі обставини і є предметом обговорення на засіданні ради, перед тим як почнеться голосування.

Водночас вже безпосередньо під час голосування (яке в цьому випадку є таємним) мотиви, якими керувалися депутати районної ради, коли голосували «за» чи «проти» дострокового припинення повноважень заступника голови районної ради, є суто їхнім переконанням, вимагати обґрунтовувати чи пояснювати яке (при вирішенні питання про правомірність спірного рішення) немає підстав. Таємне голосування щодо рішення про дострокове припинення повноважень заступника голови районної ради певною мірою підтверджує такий висновок суду, а якщо сфокусуватися власне на процедурі таємного голосування, можем ствердити, що в такий спосіб власне і забезпечується «приховане» волевиявлення кожного із депутатів районної ради.

Закон № 280/97-ВР визначив порядок і підстави/умови для дострокового припинення повноважень, зокрема, заступника голови районної ради, тому при вирішенні спору про правомірність рішення про дострокове припинення повноважень на такій виборній посаді, потрібно надати правову оцінку чи дотримано визначений вказаним Законом порядок, відтак наскільки істотними були допущені порушення (якщо такі були) та чи вплинули вони на остаточне рішення.

В обсязі встановлених в цій справі обставин у зіставленні з наведеним правовим регулюванням колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що голова Житомирської районної ради Житомирської області правомірно видав розпорядження про скликання сесії Житомирської районної ради 7 скликання на вимогу третини депутатів, включивши до порядку денного питання про дострокове звільнення позивача з посади заступника голови цієї районної ради; таке рішення голови було заздалегідь опубліковано, а посилання позивача у цьому зв`язку на недотримання саме десятиденного строку опублікування як у контексті обставин, за яких скликалася сесія районної ради, з урахуванням також кількості днів «прострочення» та власне перебігу і результату голосування за вказане питання, є безпідставними. З приводу доводів позивача про те, що його звільнено з виборної посади у період тимчасової непрацездатності, то такі жодним чином не впливають на правомірність спірного рішення. Питання про дострокове припинення повноважень, зокрема, заступника голови районної ради (виборної посади місцевого самоврядування) є предметом спеціального регулювання, тому загальні положення трудового законодавства в цій частині, зокрема щодо заборони бути звільненим у період тимчасової непрацездатності, до цих правовідносин не застосовуються.

4.Правовий висновок у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 р. у справі № 825/1038/16 (адміністративне провадження № К/9901/9235/18, №К/9901/9238/18) щодо виплати грошової компенсації за невикористану частину відпустки поліцейському

Відповідно до статті 92 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейським надаються щорічні чергові оплачувані відпустки в порядку та тривалістю, визначених цим Законом. Поліцейському надаються також додаткові відпустки у зв`язку з навчанням, творчі відпустки, соціальні відпустки, відпустки без збереження заробітної плати (грошового забезпечення) та інші види відпусток відповідно до законодавства про відпустки.

Статтею 93 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено обчислення тривалості відпусток поліцейських. Так, поліцейським дозволяється, за бажанням, використовувати відпустку частинами. Чергова відпустка надається поліцейському, як правило, до кінця календарного року. Поліцейським у рік звільнення за власним бажанням, за віком, через хворобу чи скорочення штату в році звільнення, за їх бажанням, надається чергова відпустка, тривалість якої обчислюється пропорційно з розрахунку однієї дванадцятої частини відпустки за кожний повний місяць служби в році звільнення. За невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація відповідно до закону.

Грошова компенсація за невикористані відпустки за попередні роки не передбачена, а встановлено правило надання чергової відпустки поліцейському до кінця календарного року. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 808/2122/18 від 31.03.2020.

5.Правовий висновок у постанові Верховного Суду від 01.07.2020 р. у справі № 826/15015/15 (адміністративне провадження № К/9901/12142/18) про звільнення заступника начальника відділу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України на підставі пункту 1 частини 1 статті 40 КЗпП України.

Стосовно процедури звільнення позивачки і виконання відповідачем обов`язку по її працевлаштуванню, Суд зазначає наступне. Пунктом 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» передбачено, що при розгляді спорів про звільнення за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП суди зобов`язані не тільки з`ясувати: чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, а й – чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Суди попередніх інстанцій, з чим погоджується і колегія суддів касаційної інстанції, дійшла правомірного висновку щодо дотримання двомісячного строку попередження позивачки, оскільки вказане підтверджується наявними в матеріалах справи копією попередження від 07.05.2015 та копією наказу про звільнення ОСОБА_1 від 07.07.2015, яким фактично її звільнено 10.07.2015. Водночас, суди, дійшовши вказаних висновків щодо дотримання строку попередження позивачки, необґрунтовано зазначили про виконання відповідачем вимог ст. 492 КЗпП України в частині пропозиції скаржниці усіх вакантних посад, наявних під час дії попередження.

Так, Суд зауважує, що вищевказаний висновок суди зробили на основі здійсненої відповідачем пропозиції лише однієї вакантної посади – головного спеціаліста відділу міжнародної діяльності департаменту регулювання державних закупівель. В той же час, судами не досліджено наявність інших вакантних посад, протягом строку дії попередження позивачки, а також здійснення останній пропозиції даних посад відповідачем.

Крім того, судами не надано оцінки, наявній в матеріалах справи копії штатного розпису Департаменту регулювання державних закупівель станом на 07.05.2015 в частині заповненості вакантних посад, що ставить під сумнів законність та обґрунтованість судових рішень в частині висновків про дотримання відповідачем встановленої законодавством про працю процедури вивільнення працівників в результаті реорганізації Міністерства, зокрема, здійснення пропозиції усіх наявних протягом дії попередження вакантних посад.

Колегія суддів касаційної інстанції звертає увагу, що Верховний Суд неодноразово висловлював свою позицію щодо необхідності пропозиції саме усіх вакантних посад, наявних в державному органі чи органі місцевого самоврядування. Так, вказане підтверджується постановами від 19.07.2018 у справі №822/2595/16, від 11.10.2018 у справі №826/22101/15, від 07.02.2018 у справі № 813/8766/13-а.

6.Правовий висновок Верховного Суду від 01.07.2020 р. у справі №804/241/17 (адміністративне провадження №К/9901/20838/18) щодо стягнення заборгованості за час вимушеного прогулу.

Суд, аналізуючи зміст пункту 6 розділу ІІІ Порядку №260 зауважує, що поновлений на службі поліцейський має право на грошове забезпечення за весь час вимушеного прогулу починаючи з дня звільнення до його поновлення на службі уповноваженим керівником органу поліції.

Тому посилання скаржника на те, що судом апеляційної інстанції стягнуто грошове забезпечення за період, який не є періодом вимушеного прогулу, оскільки рішенням суду у справі № 804/1353/16 позивача поновлено з 28.07.2016 – не впливає на наявність у позивача права на грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за весь період вимушеного прогулу, тобто з дня фактичного звільнення.

Суд звертає увагу на те, що наведений обов`язок виплатити поновленому на службі поліцейському грошове забезпечення за час вимушеного прогулу не залежить від обставин поновлення позивача за судовим рішенням про поновлення такого поліцейського на службі. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.04.2019 у справі №815/1829/17.