Вища школа адвокатури НААУ
Курси з підвищення кваліфікації адвокатів
Telegram
0 800 300 282
дзвінок безкоштовний
Новини
30.09.2020

Щотижневі правові новини у сфері праці

Спільний проєкт Вищої школи адвокатури НААУ та Комітету з трудового права НААУ. Матеріал підготувала Вікторія Поліщук, адвокат, голова Комітету з трудового права НААУ, член Комітету з питань медіації НААУ, медіатор. 1.Прийнято за основу проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення правового регулювання дистанційної роботи (реєстр. № 4051), поданий народним депутатом […]

Спільний проєкт Вищої школи адвокатури НААУ та Комітету з трудового права НААУ. Матеріал підготувала Вікторія Поліщук, адвокат, голова Комітету з трудового права НААУ, член Комітету з питань медіації НААУ, медіатор.

1.Прийнято за основу проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення правового регулювання дистанційної роботи (реєстр. № 4051), поданий народним депутатом України Третьяковою Г.М. та іншими народними депутатами України

До основних положень законопроекту, зокрема, можна віднести:

— запровадження двох самостійних видів (форм) роботи – дистанційної та надомної;
—право роботодавця при укладенні трудового договору про дистанційну або надомну роботу отримувати відомості про місце проживання або інше місце за її вибором, де буде виконуватись трудова функція (з метою належного оформлення працівника на дистанційну роботу);
— забезпечення можливості ознайомлення працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку, колективним договором, локальними нормативними актами роботодавця, повідомленнями та іншими документами, з якими працівник має бути ознайомлений у письмовій формі, шляхом обміну електронними документами;
— забезпечення можливості дистанційного ознайомлення працівника з вимогами щодо охорони праці шляхом використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, зокрема відеозв’язку;
— забезпечення можливості працівника поєднувати дистанційну роботу з виконанням роботи в звичайному режимі на робочих місцях у приміщеннях чи на території роботодавця;
— покладення на власника або уповноважений ним орган зобов’язань щодо забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці на робочих місцях на території і у приміщеннях власника.

Законопроектом пропонується внесення змін до Кодексу законів про працю України, Закону України «Про охорону праці».
Із текстом законопроєкту можна буде ознайомитися за лінком http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=69838

2. 24 вересня 2020 року ухвалено Угоду про співпрацю між Державною службою України з питань праці та Федерацією профспілок України

Сторони домовилися про забезпечення ефективної співпраці для захисту трудових прав працівників, вжиття спільних заходів з виявлення і усунення порушень законодавства про працю та охорону праці.
Детальніше про новину: https://bit.ly/33kgk6R 

3. У першому читанні прийнято проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань виконання військового обов’язку та ведення військового обліку № 3553 від 28.05.2020 р.

Законопроектом пропонується внесення до Кодексу законів про працю України, Житлового кодексу Української РСР, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України, Кримінально-виконавчого кодексу України, а також 35 законів України низки змін, зокрема щодо:

— реформування місцевих органів військового управління шляхом створення на базі районних (об’єднаних районних), міських (об’єднаних міських) військових комісаріатів, військових комісаріатів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки;

— удосконалення порядку здійснення військового обліку призовників, військовозобов’язаних, у тому числі запровадження військового обліку резервістів, визначення органів його ведення та їх повноважень;

— актуалізації організаційно-правових засад функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів, зокрема, шляхом уточнення механізму наповнення такого Реєстру на підставі відомостей, що вносяться органами його ведення, а також шляхом інформаційної взаємодії між цим Реєстром та інформаційно-телекомунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи;

— запровадження нового виду військової служби – військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, порядку його організації та проведення, передбачення для осіб, які призиваються, трудових, освітніх гарантій, гарантій соціально-правового захисту;

— удосконалення з урахуванням вимог сьогодення засад адміністративної та кримінальної відповідальності за порушення законодавства про оборону, військовий обов’язок і військову службу, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Із текстом законопроєкту можна ознайомитися за лінком http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=68960

4. Додаткова відпустка за роботу на комп’ютері: роз’яснення обласного управління Держпраці

Про додаткову відпустку за роботу на комп’ютері повідомив головний державний інспектор Управління Держпраці у Полтавській області. Відповідно до п. 58 підрозділу «Інші види виробництв» розділу XXII «Загальні професії за всіма галузями господарства» Списку затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 17.11 97 р. №1290 (зі змінами), співробітники, які працюють на електронно-обчислювальних та обчислювальних машинах, мають право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці тривалістю до чотирьох календарних днів. Ця позиція Списку поширюється на всіх працівників, які у своїй роботі застосовують персональний комп’ютер, незалежно від займаної посади (професії) та виду монітору.

Важливо довести роботу працівника за комп’ютером, прописавши функціональні обов’язки працівника, перелік робіт, які він виконує в посадовій інструкції. Для надання щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці не вимагається проведення атестації робочих місць за умовами праці. Відповідно до ст. 8 Закону України «Про відпустки», конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах.

За пунктами 6 і 7 Порядку застосування Списку, затвердженого наказом Мінпраці України від 30.01.98р. № 16, додаткова відпустка за особливий характер праці надається пропорційно до фактично відпрацьованого часу. У розрахунок часу, що дає право працівникові на таку відпустку, зараховуються лише ті дні, коли він фактично був зайнятий на роботах з особливим характером праці не менш як половину тривалості робочого дня, встановленого для працівників цих виробництв, цехів, професій, посад.

Отже, для розрахунку відпустки роботодавець має вести облік робочого часу, відпрацьованого в умовах особливого характеру праці. Затверджених рекомендацій та форми обліку робочого часу щодо роботи за комп’ютером не визначено, тому роботодавці це питання вирішують на власний розсуд, наприклад, за допомогою проведення хронометражу робочого часу кожного працівника, який має право на таку відпустку.

Надання щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці є обов’язком роботодавця. Забороняється ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом робочого року працівникам, які мають право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці чи з особливим характером праці (ст. 11 ЗУ «Про відпустки»).