Вища школа адвокатури НААУ
Курси з підвищення кваліфікації адвокатів
Telegram
0 800 300 282
дзвінок безкоштовний
Новини
31.07.2020

Щотижневі правові новини у сфері праці

Спільний проєкт Вищої школи адвокатури НААУ та Комітету НААУ з трудового права. Матеріал підготувала Вікторія Поліщук, адвокат, голова Комітету НААУ з трудового права, член Комітету НААУ з питань медіації, медіатор. 1.Управління Держпраці надало роз’яснення щодо тривалості робочого часу працівників Відповідно до ст. 50 КЗпП України нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин […]

Спільний проєкт Вищої школи адвокатури НААУ та Комітету НААУ з трудового права. Матеріал підготувала Вікторія Поліщук, адвокат, голова Комітету НААУ з трудового права, член Комітету НААУ з питань медіації, медіатор.

1.Управління Держпраці надало роз’яснення щодо тривалості робочого часу працівників

Відповідно до ст. 50 КЗпП України нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень. Під режимом робочого часу розуміється установлений законодавством або локальним нормативно-правовим актом порядок розподілу і використання робочого часу протягом доби, тижня, інших календарних періодів.

Елементами режиму робочого часу є такі:
— час початку і закінчення роботи;
— час і тривалість перерв;
— тривалість і правила чергування змін.

Режим робочого часу не однаковий для всіх підприємств. Він залежить від багатьох чинників: від характеру виробництва, тривалості робочого часу, категорій працівників, умов виробництва тощо. На одному підприємстві, в установі, організації для різних категорій працівників можуть бути установлені різні режими роботи. Режим роботи визначає роботодавець і вказує це в документі підприємства, організації, установи. Це можуть бути колективний договір і Правила внутрішнього трудового розпорядку.

Стаття 29 КЗпП вимагає, щоб до початку роботи за трудовим договором власник або уповноважений ним орган ознайомив працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором (в разі наявності колективного договору на підприємстві). Режим роботи, як на підприємстві в цілому, так і для окремих працівників може змінюватися, при цьому повинні бути дотриманні вимоги ст. 32 КЗпП України.

Так, ст. 32 КЗпП України визначено, що про зміну істотних умов праці – систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших – працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці. Детальніше з новиною можна ознайомитися за лінком http://pl.dsp.gov.ua/archives/14318

2. З 01 серпня 2020 року набуває чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» № 641 від 22.07.2020 р.

Вказаною Постановою тимчасово дозволяється, зокрема, залучення до роботи без проходження попереднього (під час прийняття на роботу) та періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, робота яких пов’язана із забезпеченням безпеки руху та обслуговуванням залізничного транспорту, підприємств міжгалузевого промислового залізничного транспорту, працівників окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких пов’язана з обслуговуванням населення, визначених у переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2001 р. № 559 (Офіційний вісник України, 2001 р., № 21, ст. 950).

Також рекомендується органам виконавчої влади, іншим державним органам, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності забезпечити на період дії карантину з метою обмеження скупчення осіб в транспорті та на шляхах прямування на роботу/з роботи застосування за можливості гнучкого режиму робочого часу, який, зокрема, передбачає різний час початку і закінчення роботи для різних категорій працівників, дистанційну (надомну) роботу.

Детальніше з постановою можна ознайомитися за лінком https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vstanovlennya-karantinu-ta-zapr-641

3.Зареєстровано альтернативний проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо встановлення гарантій оплати праці педагогічних і науково-педагогічних працівників № 3895-1 від 30.07.2020

На відміну від законопроекту № 3895 альтернативним законопроектом пропонується внести низку змін до деяких законів України з метою узгодження в законодавстві норм стосовно розміру посадового окладу педагогічних працівників найнижчої кваліфікаційної категорії, зокрема зміни до статті 30 Закону України “Про дошкільну освіту” і статті 22 Закону України “Про позашкільну освіту”, відповідно до яких:

— Посадовий оклад педагогічного працівника закладу дошкільної освіти і закладу позашкільної освіти найнижчої кваліфікаційної категорії встановлюється в розмірі трьох мінімальних заробітних плат.
— Посадовий оклад педагогічного працівника закладу дошкільної освіти і закладу позашкільної освіти кожної наступної кваліфікаційної категорії підвищується не менше ніж на 10 відсотків.
— Засновник приватного закладу дошкільної освіти має право встановлювати інші, ніж передбачено цим Законом, розмір і умови оплати праці, винагороди та допомоги для педагогічних працівників, але не менше трьох мінімальних заробітних плат. Отримані приватним закладом дошкільної освіти публічні кошти розподіляються у порядку, визначеному законодавством для державних і комунальних закладів дошкільної освіти.
— Педагогічним працівникам закладів дошкільної освіти і закладів позашкільної освіти встановлюються доплати за наукові ступені та вчені звання відповідно до закону.
— Педагогічним працівникам закладів дошкільної освіти і закладів позашкільної освіти встановлюються щомісячні надбавки за вислугу років у розмірах:
1) понад три роки – 10 відсотків;
2) понад 10 років – 20 відсотків;
3) понад 20 років – 30 відсотків посадового окладу.

— Педагогічний працівник закладу дошкільної освіти і закладу позашкільної освіти, який пройшов сертифікацію, отримує щомісячну доплату в розмірі 20 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати) пропорційно до обсягу педагогічного навантаження протягом строку дії сертифіката.
— Заклад дошкільної освіти і заклад позашкільної освіти має право за рахунок власних надходжень та інших джерел, не заборонених законодавством, встановлювати педагогічним працівникам доплати, надбавки, премії та інші види заохочень.
— Керівник закладу дошкільної освіти і закладу позашкільної освіти відповідно до законодавства, установчих документів та колективного договору має право встановлювати педагогічним працівникам доплати, надбавки, премії за використання в освітньому процесі іноземних мов, сучасних технологій, реалізацію інноваційних проектів тощо.
— Педагогічним працівникам закладів дошкільної освіти і закладів позашкільної освіти за рахунок власних надходжень відповідних закладів може надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань. Умови надання такої допомоги визначаються установчими документами закладів дошкільної освіти і закладів позашкільної освіти або колективним договором.

Змінами до статті 30 Закону України “Про дошкільну освіту” передбачено, що посадовий оклад помічників вихователів та нянь закладів дошкільної освіти встановлюється в розмірі не менше ніж 50 відсотків посадового окладу педагогічного працівника закладу дошкільної освіти найнижчої кваліфікаційної категорії.

Крім цього, альтернативним законопроектом пропонується узгодити положення Закону України “Про освіту” щодо розміру посадового окладу педагогічного працівника найнижчої кваліфікаційної категорії. Законопроект передбачає усунення розбіжностей в Законі України “Про освіту” стосовно розміру посадового окладу педагогічних працівників найнижчої кваліфікаційної категорії та дати вступу в дію цієї норми. Вказаної мети пропонується досягти шляхом приведення Розділу ХІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про освіту” у відповідність до його статті 61 та, відповідно, встановити, що Кабінету Міністрів України необхідно забезпечити реалізацію положення частини другої статті 61 цього Закону (посадовий оклад педагогічного працівника найнижчої кваліфікаційної категорії встановлюється в розмірі трьох мінімальних заробітних плат), передбачивши збільшення посадового окладу педагогічного працівника найнижчої кваліфікаційної категорії до трьох мінімальних заробітних плат, затвердити відповідні схеми посадових окладів (ставок заробітної плати).

Альтернативним законопроектом додатково передбачаються норми про відновлення безстрокових трудових договорів з керівниками та педагогічними працівниками, припинених з ними до 1 липня 2020 року та укладених терміном на один рік відповідно до підпунктів 1 та 2 пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень закону “Про повну загальну середню освіту” та, відповідно, внесення низки змін до Закону України “Про повну загальну середню освіту” в частині виключення його положень:

— про можливість укладення з керівниками державних і комунальних закладів загальної середньої освіти, які отримують пенсію за віком (за їх згодою), трудових договорів строком лише на один рік;
— про обов’язкове припинення безстрокових трудових договорів з педагогічними працівниками державних і комунальних закладів загальної середньої освіти, яким виплачується пенсія за віком, та укладення з ними (за їх згодою), трудових договорів строком на один рік.

Детальніше з текстом проєкту Закону можна ознайомитися за лінком http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=69625

4.Діє нова форма постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення

Мінекономіки наказом від 19.05.2020 р. №920 (зареєстрований в Мін’юсті 14.07.2020 р. за №657/34940) затвердило форму постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення.

Складається вона у двох примірниках:

— один залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу,
— другий надсилається протягом трьох днів з дня складення суб’єктові господарювання або роботодавцю.

У разі відсутності підстав для складення постанови про накладення штрафу уповноважена посадова особа письмово повідомляє про це суб’єкту господарювання чи роботодавцю. З огляду на зміст нової форми постанови вона буде виписуватися за результатами перевірок не тільки при порушенні законодавства про працю, а також при перевірках питань зайнятості населення.

Цей наказ набере чинності з дня його офіційного опублікування. Наказ було опубліковано в “Офіційному віснику” №57 від 24.07.2020 року. Відповідно форма постанови починає діяти з 24 липня. Детальніше з текстом наказу можна ознайомитися за лінком https://bit.ly/3ffJ2bI