Вища школа адвокатури НААУ
Курси з підвищення кваліфікації адвокатів
Telegram
0 800 300 282
дзвінок безкоштовний
Новини
24.07.2020

Щотижневі правові новини у сфері праці

Спільний проєкт Вищої школи адвокатури НААУ та Комітету НААУ з трудового права. Матеріал підготувала Вікторія Поліщук, адвокат, голова Комітету НААУ з трудового права, член Комітету НААУ з питань медіації, медіатор. 1.Зареєстровано проєкт Закону про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” щодо законодавчого врегулювання трудових відносин присяжних суду № 3924 від 22.07.2020 […]

Спільний проєкт Вищої школи адвокатури НААУ та Комітету НААУ з трудового права. Матеріал підготувала Вікторія Поліщук, адвокат, голова Комітету НААУ з трудового права, член Комітету НААУ з питань медіації, медіатор.

1.Зареєстровано проєкт Закону про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” щодо законодавчого врегулювання трудових відносин присяжних суду № 3924 від 22.07.2020 р.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2016, № 31, ст.545) урегульовує лише окремі питання трудових відносин осіб, яких включено до списку присяжних, не визначаючи їхнього статусу як суб’єкта трудових правовідносин та порядку застосування до них трудового законодавства.

Згідно з положенням ч. 1 ст. 64 цього Закону України для затвердження списку присяжних територіальне управління Державної судової адміністрації України звертається з поданням до відповідних місцевих рад, які формують і затверджують у кількості, зазначеній у поданні, список громадян, які постійно проживають на територіях, на які поширюється юрисдикція відповідного окружного суду, відповідають вимогам статті 65 цього Закону й дали згоду бути присяжними.

Відповідно до ч. 2 ст. 64 цього Закону України список присяжних для розгляду господарських справ затверджується в порядку, визначеному законом, з числа осіб, які відповідають вимогам статті 65 цього Закону й дали згоду бути присяжними. Список присяжних формується й затверджується місцевими радами, але робота присяжних, згідно з сформованими та затвердженими списками, не може бути віднесена до роботи за жодним із існуючих форм трудового договору, передбачених чинним законодавством України. При цьому укладання з присяжним трудового договору або зарахування його до штату суду законодавчо не передбачено, як і не передбачено й внесення до трудової книжки періодів діяльності присяжних у суді.

З метою врегулювання проблеми віднесення непрацюючих осіб у списку присяжних до працевлаштованих, що призводить до втрати права на отримання повного обсягу державної соціальної допомоги непрацюючим та права таким пенсіонерам на перерахунок пенсії, запропоновано уточнити ч. 2 ст. 68 положенням, що час виконання присяжним обов’язків у суді зараховується до всіх видів трудового стажу, а для осіб, які отримують пенсійні виплати та державну соціальну допомогу, таке зарахування відбувається за їхнім бажанням.

Детальніше із текстом проєкту Закону можна ознайомитися за лінком http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=69590

2.Зареєстровано проєкт Закону про внесення змін до розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)” щодо оплати праці медичних та інших працівників закладів охорони здоров’я № 3905 від 17.07.2020 р.

Проєктом закону пропонується:

– встановити надбавки у розмірі 70 відсотків від посадового окладу, за забезпечення життєдіяльності населення медичним та іншим працівникам закладів охорони здоров’я комунальної форми власності та закладів охорони здоров’я, що належать до сфери управління Міністерства охорони здоров’я України, які надають медичну допомогу хворим на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 та тим, що забезпечують життєдіяльність населення: лікарям (незалежно від найменування посад), фахівцям з базовою вищою та неповною вищою медичною освітою усіх спеціальностей та молодшим медичним сестрам.
Детальніше із текстом проєкту Закону можна ознайомитися за лінком http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=69556

3. Працівники, які під час карантину перебували у неоплачуваній відпустці або в оплачуваному простої, матимуть право на допомогу по частковому безробіттю

З 16.07.2020 р. діє постанова Кабінету Міністрів України № 600 від 15.07.2020 р., яка регулює деякі питання надання та повернення коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Допомогу зможуть отримувати працівники, які втратили частину заробітної плати або доходу внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв’язку із зупиненням (скороченням) діяльності; працівники, які отримують оплату часу простою відповідно до статті 113 КЗпП (крім періоду освоєння нового виробництва (продукції); працівники, які перебувають у відпустці без збереження заробітної плати відповідно до пункту 3-1 частини першої статті 25 та статті 26 Закону України „Про відпустки” (крім осіб, які отримують пенсію); ФОП, які є застрахованими особами (кр.ім осіб, які отримують пенсію) та не отримують допомогу по частковому безробіттю на період карантину як працівник.
Допомога по частковому безробіттю на період карантину надається центром зайнятості застрахованим особам, зокрема працівникам, з якими роботодавцем оформлено трудові відносини. Детально з постановою можна ознайомитися за лінком https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/600-2020-%D0%BF#Text

4.Допуск до роботи на підставі цивільно-правових договорів може стати причиною для накладення штрафу. Верховний Суд України підтримав правову позицію ГУ Держпраці у Херсонській області

Під час проведення інспекційного відвідування приватного акціонерного товариства в Херсонській області у 2017 році головним державним інспектором з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів ГУ Держпраці в Херсонській області було встановлено факт порушення законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин відповідно до частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України. Три працівники підприємства були допущені до роботи на підставі цивільно-правових договорів (договори про надання послуг). За цим фактом на підставі статті 265 Кодексу законів про працю України керівником ГУ Держпраці у Херсонській області було винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 288000 гривень.

Приватне акціонерне товариство не погодившись з виявленими фактами порушення трудового законодавства та накладеним штрафом звернулося до адміністративного суду першої інстанції з позовом про визнання протиправною та скасування постанови про накладання штрафу. За результатами розгляду адміністративної справи судом задоволено позовні вимоги приватного акціонерного товариства та визнано протиправною та скасовано постанову про накладання штрафу у розмірі 288000 гривень.

ГУ Держпраці у Херсонській області, не погодившись з аргументами та висновками суду щодо задоволення позовних вимог, звернулось до апеляційного адміністративного суду в порядку апеляційного оскарження та просило скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. За результатами розгляду, апеляційна скарга ГУ Держпраці у Херсонській області судом була залишена без задоволення.

На прикінці 2017 року для доведення правової позиції ГУ Держпраці у Херсонській області подано касаційну скаргу на рішення апеляційного адміністративного суду.

9 липня 2020 року Верховним Судом України у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду поставлено крапку в даному судовому процесі. За результатами розгляду справи, суд дійшов висновку, що цивільно-правові договори (договори про надання послуг), укладені приватним акціонерним товариством з фізичними особами не були спрямовані на кінцевий результат, що характеризує цивільно-правові (договірні) відносини, а були пов`язані із самим процесом праці, що є характерним для трудових функцій. Крім того, колегія суддів звернула увагу на те, що дії приватного акціонерного товариства щодо надання трудовому договору форми цивільно-правового договору перешкоджають реалізації права фізичної особи на працю, гарантованого Конституцією України та Кодексом законів про працю України, шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації, а також права на соціальний захист у випадку безробіття, при тимчасовій втраті працездатності у разі нещасного випадку на виробництві або внаслідок професійного захворювання, права на відпочинок, щорічну оплачувану відпустку, права на здорові і безпечні умови праці, на об`єднання в професійні спілки тощо.

У постанові Верховного Суду зазначено, що ГУ Держпраці у Херсонській області вірно встановило порушення приватним акціонерним товариством вимог частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України. Таким чином Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу ГУ Держпраці у Херсонській області, постанови суду першої інстанції та апеляційного суду скасовані та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог приватного акціонерного товариства. Детально з новиною можна ознайомитися за лінком: https://dsp.gov.ua/verkhovnyi-sud-ukrainy-pidtrymav-pravovu-pozytsiiu-hu-derzhpratsi-u-khersonskii-oblasti/

5.Розслідування фактів професійних захворювань на COVID-19 залежить від взаємодії Управління Держпраці та лабораторного центру

На робочій нараді у Держпраці детально обговорено єдину форму затвердження епідеміологічних розслідувань, проаналізовано якість оформлення та заповнення відповідних карт тощо.
Детально з новиною можна ознайомитися за лінком: https://dsp.gov.ua/bukovyna-nalezhne-rozsliduvannia-faktiv-profesiinykh-zakhvoriuvan-pratsivnykiv-na-covid-19-zalezhyt-vid-iakisnoi-vzaiemodii-upravlinnia-derzhpratsi-ta-laboratornoho-tsentru/