Вища школа адвокатури НААУ
Курси з підвищення кваліфікації адвокатів
Telegram
0 800 300 282
дзвінок безкоштовний
Новини
17.09.2020

Проблемні питання відповідальності медіатора у господарських спорах

Поліщук Вікторія, аспірант, Університет економіки та права «КРОК» м. Київ, Україна адвокат, Голова Комітету з трудового права, член Комітету з питань медіації, член Комітету з питань гендерної політики, що діють у складі НААУ Медіацією є позасудовий спосіб вирішення спорів, який здійснюється за участю третьої нейтральної сторони, яка допомагає конфліктуючим сторонам прийняти рішення. Американський дослідник Ребекка […]

Поліщук Вікторія,
аспірант, Університет економіки та права «КРОК» м. Київ, Україна
адвокат, Голова Комітету з трудового права, член Комітету з питань медіації,
член Комітету з питань гендерної політики, що діють у складі НААУ

Медіацією є позасудовий спосіб вирішення спорів, який здійснюється за участю третьої нейтральної сторони, яка допомагає конфліктуючим сторонам прийняти рішення.

Американський дослідник Ребекка Раян Кларк стверджує, що медіація надає можливість сторонам, які конфліктують, прийняти прискорене рішення [4]. Разом з тим, на цьому етапі прискореного рішення вкрай важливими є питання конфіденційності інформації та відповідальності третьої нейтральної сторони або іншими словами – медіатора.

Тема відповідальності медіатора є складною та суперечливою. Питання відповідальності медіатора активно обговорюється у кожній державі світу та у рамках кожної організації медіаторів. Медіатори можуть нести дисциплінарну, цивільну та кримінальну відповідальність за свої дії. На практиці, як стверджує американський дослідник Артур А. Чайкін, медіатори можуть притягуватися до відповідальності за неправдиву рекламу, порушення договору, комерційної таємниці, шахрайство, втручання з ділові відносини та в приватне життя, наклеп, нецензурну поведінку, порушення обов’язків в процесі медіації, порушення етики [1, с. 5]. Як стверджує Роберт А.Барглі, для прикладу, у США поширеною є практика вирішення дифамаційних спорів. Одним із прикладів автор наводить справу, де було подано позов до медіатора, який врегульовував господарський спір, що пов’язаний із будівельним дефектом. Медіатор назвав адвоката «жахливим адвокатом» та незадоволено прокоментував стаж роботи адвоката. Іншим прикладом спору з медіатором є справа в Огайо. Діловий партнер подав позов до свого колишнього партнера стосовно справи, яку було врегульовано за допомогою медіації. Після чого було також подано позов до юридичної компанії, яка рекомендувала застосування медіації. У свою чергу, вже юридична компанія висунула позов до медіаторів [1, c. 3].

У 2019 році Європейська комісія з питань ефективності правосуддя провела дослідження, де, серед усіх питань, були і проблеми відповідальності медіатора [3]. Комісією було зроблено висновок, що найпоширенішими санкціями за дії медіаторів є догана, яка може бути публічною або приватною, призупинення дії ліцензії або тимчасове вилучення медіатора із реєстру [3].

У країнах та в асоційованих членів Європейського Союзу медіатори несуть дисциплінарну, цивільну та кримінальну відповідальність за дії або бездіяльність під час медіації.  Для прикладу, у законодавстві Сербії передбачено, що медіатор несе відповідальність за будь-яку шкоду, заподіяну сторонам через невиконання ним Кодексу етики, у зв’язку з протиправною поведінкою, а також за дії, вчинені навмисно або з необережності. У Хорватії медіатор несе відповідальність за порушення конфіденційності, а також за шкоду, завдану сторонам [3]. Канадська дослідниця Дженніфер Л Шульц зазначає, що у датському законодавстві існує аналогічні вимоги щодо притягнення медіатора до відповідальності [6]. Сторони можуть застосовувати загальні правила договірного права для захисту своїх прав.

Кримінальна ж відповідальність медіаторів передбачена у законодавстві Туреччини та Бельгії. У Туреччині медіаторам може загрожувати позбавлення волі на строк до шести місяців за порушення конфіденційності. Медіаторів в Бельгії можуть позбавити волі на строк від одного до трьох років або зобов’язати сплатити штраф у межах від 100 до 1000 євро за порушення умов конфіденційності [3].

Питання дисциплінарної відповідальності визначається у кодексах етики або медіаційних правилах. Для приклад, у Медіаційних правилах Всесвітньої організації з інтелектуальної власності передбачено, якщо медіатор провів медіацію за правилами цієї організації, то він не може бути притягнути до відповідальності. Разом з тим, порушення цих же правил стає наслідком притягнення до дисциплінарної відповідальності [5].

У переважній більшості країн Європейського Союзу рішення дисциплінарного органу про накладення дисциплінарного стягнення може бути оскражене до вищого органу влади або суду. Артур А. Чайкін пропонує відповідальність медіатора поділити на наступні групи: зобов’язання, які медіатор несе як будь-який інший суб’єкт господарювання; відповідальність, що стосується безпосередньо практики медіації, де наявний причинний зв’язок між збитками та його діями; дії медіатора, якими він завдав шкоду третім особам, які не є учасниками медіації [1, с. 5]. Із вказаною

Американський дослідник Роберт А.Барглі стверджує, що медіатор може мати імунітет як, наприклад, судді та арбітри. Однак, не всі країни світу передбачають у своєму законодавстві такий імунітет. Більше того, імунітет не є абсолютним. Питання порушення конфіденційності не входить до сфери застосування імунітету [2, c. 1]. В Україні питання захисту прав медіаторів у господарських спорах розглядається виключно в рамках захисту їх як свідків. Медіатори в Україні не можуть свідчити у судах щодо спорів, де було застосовано процедуру медіації.

Окрім того, враховуючи, що в Україні відсутнє спеціальне законодавством, яке би регулювало питання відповідальності медіаторів, то наразі важливо врахувати досвід країн Європейського Союзу стосовно відповідальності у медіаторів як гарантії для сторін щодо якості процесу медіації та захисту конфіденційної інформації.

Література:

1.Arthur A. Chaykin. The Liabilities and immunities of mediators: a hostile environment for model legislation
2.Robert A. Badgley. Mediator liability claims: a survey of recent developments.
3.European Commission for the efficiency of justice. European Handbook for Mediation Lawmaking.
4.Rebekah Ryan Clark. The Writing on the Wall: The Potential Liability of Mediators as Fiduciaries.
5.WIPO Mediation Rules.
6.Dr. Jennifer L Schulz. “Blaming the Unblameable? On the Liability of Mediators”.