Вища школа адвокатури НААУ
Курси з підвищення кваліфікації адвокатів
Telegram
0 800 300 282
дзвінок безкоштовний
Новини
22.06.2020

Остання практика Верховного Суду з питань звільнення державних службовців за порушення Присяги

Вікторія Поліщук, адвокат, голова Комітету з трудового права НААУ, член Комітету з питань медіації НААУ,  медіатор Присяга має правову природу одностороннього, індивідуального, публічно-правового характеру, конституційного зобов`язання державного службовця (постанова Верховного Суду від 11.06.2020 р. у справі №826/7299/15 (провадження №К/9901/58901/18, №К/9901/59242/18, №К/9901/60674/18) щодо звільнення Голови Державної служби України з питань надзвичайних ситуацій). Порушення Присяги державного службовця […]

Вікторія Поліщук,
адвокат, голова Комітету з трудового права НААУ,
член Комітету з питань медіації НААУ,  медіатор

Присяга має правову природу одностороннього, індивідуального, публічно-правового характеру, конституційного зобов`язання державного службовця (постанова Верховного Суду від 11.06.2020 р. у справі №826/7299/15 (провадження №К/9901/58901/18, №К/9901/59242/18, №К/9901/60674/18) щодо звільнення Голови Державної служби України з питань надзвичайних ситуацій).
Порушення Присяги державного службовця є одним із видів дисциплінарних проступків, за який застосовується дисциплінарне стягнення, зокрема, у вигляді звільнення.

Передумовою звільнення державного службовця за вчинення дисциплінарного правопорушення, пов`язаного зі здійсненням службової діяльності, з підстав припинення державної служби за порушення Присяги, мають бути висновки, що встановлені внаслідок ретельного службового розслідування (постанова Верховного Суду від 17.04.2020 р. у справі №826/8164/16 (адміністративне провадження №К/9901/46689/18) за позовом директора Департаменту антикорупційного законодавства та з питань юстиції і безпеки Міністерства юстиції України про звільнення за порушення присяги).

При цьому, звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення. Верховний Суд у постановах від 13.02.2019 р. у справі № 803/1303/16 та від 05.06.2019 р. у справі №826/13803/16 зазначив, що державний службовець, який вчинив дисциплінарний проступок, не може бути звільнений за порушення Присяги, якщо цей проступок не можна кваліфікувати як порушення Присяги.

У постанові від 14.04.2020 р. у справі №815/6549/16 (адміністративне провадження №К/9901/29817/18) щодо звільнення з посади державного інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста «Білгород-Дністровській» Одеської митниці ДФС Верховний Суд зробив правовий висновок, що порушення Присяги – це несумлінне, недобросовісне виконання обов`язків державного службовця. Про несумлінність дій (бездіяльності) державного службовця свідчить невиконання обов`язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.

Окрім того, порушення Присяги характеризується наступним чином:

— скоєння державним службовцем проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам;
— порушення державним службовцем як правових, так і етичних (моральних) засад проходження публічної служби.
підрив довіри до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Звільнення за порушення присяги має застосовуватися за конкретні надзвичайно тяжкі проступки, як за фактом їх вчинення, так і за наслідками, до яких вони призводять.

Отже, припинення державної служби за порушення Присяги є найсуворішою санкцією відповідальності державного службовця, який вчинив діяння, несумісне з посадою. Тому рівень юридичних гарантій захисту прав зазначеної особи в процедурах вирішення питань застосування такої відповідальності має бути не меншим, ніж під час звільнення з державної служби за вчинення дисциплінарного правопорушення, з дотриманням порядку та строків притягнення до дисциплінарної відповідальності.