Вища школа адвокатури НААУ
Курси з підвищення кваліфікації адвокатів
Telegram
0 800 300 282
дзвінок безкоштовний
Новини
05.10.2020

Особливості звільнення за вчинення аморального проступку: аналіз практики Верховного Суду

Вікторія Поліщук, адвокат, голова Комітету з трудового права НААУ, член Комітету з питань медіації НААУ, медіатор Звільнення за вчинення аморального проступку є додатковою підставою розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з окремими категоріями працівників за певних умов. Фактично така підвищена відповідальність певної категорії працівників обумовлена тим, що вони перебувають в особливому […]

Вікторія Поліщук,
адвокат, голова Комітету з трудового права НААУ,
член Комітету з питань медіації НААУ, медіатор

Звільнення за вчинення аморального проступку є додатковою підставою розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з окремими категоріями працівників за певних умов. Фактично така підвищена відповідальність певної категорії працівників обумовлена тим, що вони перебувають в особливому правовому стані та виконують специфічні функції, не властиві іншим категоріям працівників; їхні дії чи бездіяльність можуть призвести до порушення конституційних прав та свобод громадян, завдати значної шкоди суспільним відносинам та авторитету як самої держави, так і суб`єктів господарювання.

До суб`єктів, які можуть бути звільнені на підставі пункту 3 статті 41 КЗпП України належать учасники навчально-виховного процесу. При цьому, для обрання цієї статті для звільнення потрібно обов’язково аналізувати: чи точно належить працівник до суб’єктів, які здійснюють навчально-виховний процес? Прикладом «неправильності» застосування пункту 3 статті 41 КЗпП України можна навести справу № 136/1207/17 (провадження № 61-36662 св18), у якій 15.01.2020 р. Верховний Суд надав правовий висновок, що посада (методист бібліотеки) не належить до учасників навчально-виховного процесу та до її повноважень не входить виконання педагогічної чи виховної функції, а тому наявні правові підстави для визнання незаконним і скасування наказу про звільнення та поновлення на посаді, оскільки позивач не є суб`єктом звільнення з роботи з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України. Оскільки, відповідно до статті 4 Конвенції Міжнародної організації праці «Про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця» № 158 від 22.06.1982 р., трудові відносини з працівниками не припиняються, якщо тільки немає законних підстав для такого припинення, пов`язаного із здібностями чи поведінкою працівника або викликаного виробничою потребою підприємства, установи чи служби.

Окрім того, звільнення працівника, який виконує виховні функції та який вчинив аморальний проступок, допускається за наявності двох умов:

1.аморальний проступок повинен бути підтверджений фактами. Для прикладу, у постанові Верховного Суду від 19.09.2018 р. у справі №654/998/16-ц (провадження № 61-18295св18) для прийняття рішення щодо законності звільнення учителя інформатики та фізики Залізнопортівської школи І-ІІІ ступенів було досліджено свідчення учня, матері учня, викладачів, батьків інших учнів;

2.вчинення проступку несумісне з продовженням роботи, що має виховну функцію. У справі від 27.03.2019 р. у справі № 560/893/17 (провадження № 61-48706св18) Верховний Суд зазначив, що інцидент вчинений директором Вербівського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад» Дубровицької районної ради полягав у приниженні гідності неповнолітнього, застосуванні до нього фізичної сили, що дає підстави для висновку про неможливість подальшої роботи. Встановлені судом обставини підтверджуються показаннями свідків, заявами батьків, а також відомостями з Єдиного реєстру досудових розслідування, згідно яких за фактом даного інциденту розпочато досудове розслідування та яке ще не закінчено.

Окрім того, звільнення допускається за вчинення аморального проступку як при виконанні трудових обов`язків, так і не пов`язаного з ними (вчинення такого проступку в громадських місцях або в побуті). Зокрема, аморальним проступком є винне діяння, що суперечить загальноприйнятим нормам і правилам, порушує моральні устої суспільства, моральні цінності, які склалися в суспільстві, і суперечить змісту трудової функції, тим самим дискредитуючи службово-виховні, посадові повноваження відповідного кола осіб. Так, аморальним проступком слід вважати появу в громадських місцях у нетверезому стані, нецензурну лайку, бійку, поведінку, що принижує людську гідність тощо.

У той же час, не кожен проступок може вважатися аморальним. Окрім того, сам термін «аморальний проступок» є оціночним поняттям, оскільки не конкретизований законодавцем. У кожному випадку варто визначати: чи настали негативні наслідки або можуть настати пізніше ці наслідки і вони зумовлені вчиненням аморального проступку. Наприклад, у постанові від 27.12.2019 р. у справі № 345/3007/17 (провадження № 61-25200св18) Верховний Суд зазначив, що порушення Правил внутрішнього розпорядку для працівників ВПУ № 7 та критичний виступ працівниці під час звіту директора 20 червня 2017 року, які були підставою для звільнення з її роботи, не свідчать про порушення нею моральних норм, втрату авторитету та її дискредитації як вихователя, а отже не є аморальним вчинком у розумінні пункту 3 статті 41 КЗпП України.

Відтак, працівники, які виконують виховну функцію, вчитель, педагог, вихователь зобов`язані бути людиною високих моральних переконань та бездоганної поведінки. Особистий приклад викладача та його авторитет і високоморальна поведінка мають виключно важливе значення у формуванні свідомості молоді. Унаслідок цього, якщо педагог недостойною поведінкою скомпрометував себе перед учнями, іншими особами, порушив моральні норми, втратив тим самим авторитет, дискредитував себе як вихователь, він може бути звільнений з роботи за пунктом 3 частини першої статті 41 КЗпП України.