Вища школа адвокатури НААУ
Курси з підвищення кваліфікації адвокатів
Telegram
0 800 300 282
дзвінок безкоштовний
Новини
25.06.2020

Конфіденційність процесу медіації у трудових спорах

Вікторія Поліщук, адвокат, голова Комітету з трудового права НААУ, член Комітету з питань медіації НААУ,  медіатор   Медіація в трудових спорах – це процес управління трудовими спорами, що дозволяє запобігти чи вирішити конфлікти внаслідок втручання третьої сторони (медіатора), яка є неупередженою і не має права приймати рішення за сторони, але гарантує спілкування між роботодавцем та […]

Вікторія Поліщук,
адвокат, голова Комітету з трудового права НААУ,
член Комітету з питань медіації НААУ,  медіатор

 

Медіація в трудових спорах – це процес управління трудовими спорами, що дозволяє запобігти чи вирішити конфлікти внаслідок втручання третьої сторони (медіатора), яка є неупередженою і не має права приймати рішення за сторони, але гарантує спілкування між роботодавцем та працівником і, по суті, призводить до відновлення соціального зв’язку, та пошуку вирішення проблеми. Медіація не замінює судовий процес, але може вирішити спір як на досудовому етапі, так і під час вже розгляду справи в суді.

У разі, якщо вирішення спору не було позитивним, то все, що було зазначено у процесі медіації забезпечується принципом конфіденційності. Конфіденційність є основою процесу медіації. Конфіденційна інформація може поширюватися виключно за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом (стаття 21 Закону України «Про інформацію»). Конфіденційна інформація не обмежується поняттям, що визначено у Законі України «Про інформацію», та умовами договору з медіації (договору про надання послуг медіації), але включає у себе також і відомості про приватне життя, які стали відомі медіатору під час медіації.

У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі справі «S. та Марпер проти Сполученого Королівства» заява №30562/04 та №30566/04 було сформувано таку правову позицію: «приватне життя» – широке поняття, якому неможливо дати вичерпне визначення. Воно включає фізичну та психологічну недоторканність особи, тому може охоплювати різні аспекти фізичної та соціальної самоідентифікації особи. Наприклад, такі елементи як прираховування себе до певної статі, ім’я, а також сексуальна орієнтація і статеве життя потрапляють у приватну сферу, яка охороняється ст. 8 Конвенції. Крім імені людини, її приватне та сімейне життя може включати й інші засоби самоідентифікації особистості та підтримки зв’язків із сім’єю. Важливим елементом приватного життя може бути інформація про стан здоров’я людини. Крім того, Суд вважає, що національна приналежність людини також повинна вважатися частиною її приватного життя. Крім того, ст. 8 Конвенції захищає право людини на особистісний розвиток, а також її право налагоджувати й розвивати стосунки з іншими людьми та зовнішнім світом. До того ж поняття приватного життя охоплює елементи, які стосуються права людини на своє зображення».
Відтак, конфіденційність процесу медіації передбачає наступне:

1.Медіатор зобов’язаний повернути усі документи, що надані сторонами, і знищити усі нотатки, зроблені під час сесій з медіації. При цьому, обов’язок забезпечувати конфіденційність процесу не обмежується часом для медіатора.

2.Медіатор не може представляти одну із сторін медіації перед судовими органами.

3.Медіатор не може бути допитаний як свідок про відомості, які йому стали відомі під час медіації (стаття 70 Цивільного процесуального кодексу України).

4.Якщо усі сторони медіації надали письмову згоду, то медіатор може розкрити або повідомити інформацію, що стала відомою під час медіації, але виключно у тому обсязі, про який сторони повідомили у своїй згоді.

5.Розголошення конфіденційної інформації є підставою для притягнення медіатора до відповідальності. Медіатор може нести дисциплінарну відповідальність, яка полягає у тому що, якщо медіатор є членом будь-якої громадської організації і не забезпечує збереження конфіденційної інформації, то існує практична можливість звернутися також зі скаргою до цієї організації. Також сторони можуть звернутися до суду з позовом про відшкодування збитків, завданих розголошенням відомостей, що стали відомі медіатору під час медіації і були розголошені без дозволу сторін.

У разі, якщо під час процедури медіації, медіатору стало відомо і про комерційну таємницю роботодавця, то за умисне розголошення комерційної таємниці без згоди її власника і якщо таке розголошення вчинене з корисливих чи інших особистих мотивів і завдало істотної шкоди стороні медіації, медіатор може бути притягнути до кримінальної відповідальності на підставі статті 232 Кримінального кодексу України.

Детально про роль адвоката у питаннях вирішення трудових спорів, а також про процедуру переговорів та медіації і участь адвоката у цих способах врегулювання спорів Вікторія Поліщук буде ділитися на вебінарі «Експертні переговори в трудових спорах», який відбудеться 01.07.2020 р. о 14:00. Реєстрація за лінком: https://bit.ly/2JQxoGJ