Вища школа адвокатури НААУ
Курси з підвищення кваліфікації адвокатів
Telegram
0 800 300 282
дзвінок безкоштовний
Новини
18.09.2020

Історичний розвиток та становлення медіації в господарських спорах

Поліщук Вікторія, аспірант, Університет економіки та права «КРОК» м. Київ, Україна адвокат, Голова Комітету з трудового права, член Комітету з питань медіації, член Комітету з питань гендерної політики, що діють у складі НААУ Джерело: Особливості розвитку законодавства України у контексті євроінтеграційних процесів: матеріали міжнародної науково-практичної конференції (м. Харків, Україна, 5-6 серпня 2020 р.). – Харків: […]

Поліщук Вікторія,
аспірант, Університет економіки та права «КРОК» м. Київ, Україна
адвокат, Голова Комітету з трудового права, член Комітету з питань медіації,
член Комітету з питань гендерної політики, що діють у складі НААУ

Джерело: Особливості розвитку законодавства України у контексті євроінтеграційних процесів: матеріали міжнародної науково-практичної конференції (м. Харків, Україна, 5-6 серпня 2020 р.). – Харків: Східноукраїнська наукова юридична організація, 2020. – 95-98 с.

Медіація як примирна позасудова процедура врегулювання спорів існувала тисячі років. Саме такої думки дотримується український дослідник Т. Кисельова. У сучасних африканських, ісламських, китайських, японських та західних суспільствах медіацію сприймають як альтернативу суду [3]. Маючи конфліктну ситуацію, сторони стоять перед вибором: звертатися до суду чи можливо використати врегулювання спору за допомогою медіатора?

Разом з тим, серед наукової спільноти все частіше виникають дискусії: що було раніше суд чи медіація? Чи вміло суспільство до появи судів домовлятися і приймати ефективні рішення? Чи медіація виникла, дійсно, як альтернатива судовому розгляду і почала набувати свою популярність завдяки неспроможності судової системи вирішувати значну кількість спорів?
Т. Кисельова притримується думки, що вирішення спорів все ж виникнуло раніше. Однак, і тут ведуться дискусії: з якого ж моменту можна відраховувати розвиток медіації?

Більшість дослідників намагаються знайти першу згадку про медіацію в Біблії, а інша частина – шукає походження медіації у філософії Стародавньої Греції та Стародавнього Риму. Однак, підсумком цієї наукової дискусії може стати висновок, що медіація взяла посередницький характер від філософії Стародавньої Греції та Стародавнього Риму і миротворчий характер з Біблії. Зовсім іншої думки щодо моменту виникнення медіації притримується італійський дослідник Доктор Джованні Матгеучі, який стверджує, що медіація – це філософія, а розвиток її пов’язаний з конфуціанством [2]. В основі філософії конфуціанства лежить гармонійний розвиток суспільства та компроміс у вирішенні спорів. Медіація, на думку Джованні Маттсучі, могла виникнути на Сході. Китайська культура не вважає компроміс між сторонами конфлікту ознакою слабкості, а навпаки – це необхідність і частина світогляду китайських громадян. Вважається, що розуміння власної вини у конфлікті допомагає сторонам ухвалити справедливе рішення. Посередництво (або медіація) – це соціально прийнятий спосіб вирішення спорів і частина філософії.

За таких аргументів, медіація – це не лише позасудовий спосіб врегулювання спорів, але і філософія розвитку людства. Джованні Маттеучі притримується думки, що за допомогою медіації як соціального явища можна відслідковувати розвиток людства на кожному етапі. Фактично, італійський науковець робить висновок про те, що медіація є соціальним явищем, а не правовим. З цим можна погодитися лише частково, адже медіація, дійсно, має певне ідейне підґрунтя і ця ідея спрямована на врегулювання спорів в суспільстві найбільш екологічним способом.

Однак, медіація є і частиною правової системи, адже одна із задач медіації – це зменшувати навантаження на суди. Цю думку підтверджу» і американська дослідниця Рут Дженнісон, яка стверджує, що медіанні виникла як явище і як альтернатива суду в кінці 19 століття, коли потрібно було швидко та оперативно вирішувати трудові спори в СШ А [І]. Законодавчий розвиток становлення процедури медіації розпочався після конференція в Сан-Пауло в 1976 році. Однак, потім ще майже двадцять років медіація розвивалась та формувалась і лише у 1998 році знайшла закріплення в Законі про альтернативне вирішення спорів у США. Кожному окружному суду Сполучених Штатів було надано дозвіл на використання альтернативних процедур вирішення спорів у всіх цивільних справах [2].

Думку про відлік з 1976 року законодавчого розвитку медіації і формування медіації як альтернативи суду підтримує і американський медіатор Клейв Малдер [8J. Саме після промови Франка Сандлера у 1976 році, американське суспільство відчуло сильну потребу в альтернативному вирішення спорів |8].

Фінська дослідниця Петра Хіетанен-Кунвальд також стверджує, що медіацією є правове явище і за своєю природою це є неформальне правосуддя [7]. Медіація, дійсно, часто сприймається як соціальна практика, яка відбувається поза правовою системою. У медіації ще немає свого місця як окремої галузі права. Однак, за кожною медіацією знаходиться нормативно-правовий вимір посередництва стосовно конкретного результату [7].

Медіація як явище має супроводжуватися нормативно-правовим супроводом. В інакшому випадку, медіація без жодного правового регулювання – це не про альтернативу суду, а про інститут, в якому можуть брати участь всі, але при цьому без чіткої відповідальності медіатора за процес та правила медіації. Петра Хіетанен-Кунвальд зазначає, що медіація, як правило, проводиться на підставі договору чи договорів, а тому можна стверджувати, що вона належить до сфери господарського права [7].

На підтвердження цьому варто навести і Типовий закон ЮНСІТРАЛ про міжнародну комерційну медіацію та міжнародні мирові угоди, досягнутих в результаті медіації (2018 рік), який визначає «медіацію» як процес, де сторони намагаються за допомогою третьої особи або осіб («медіатора») домогтися мирного врегулювання їхнього спору, що виник внаслідок договірних господарських відносин або інших правовідносин [6]. Медіація є складним явищем, яке має філософське підґрунтя, але вона виступає й способом врегулювання спорів. Якщо не медіація є альтернативою суду, то за таких умов мають існувати регуляторні правила її проведення. Дослідник із Пакистану Мухламмад Садіккі [4] зазначає, що медіація в господарських спорах є процесом який містить певні правила та визначає відповідальність медіатора за організацію процесу. При цьому, у медіатора немає повноважень прийняти рішення за сторони. Медіатор виступає асистентом сторін у перемовинах, зберігаючи при цьому незалежність і нейтральність 14].

Американська арбітражна асоціація наводить ряд особливостей медіації для вирішення господарських спорів: сторони самостійно беруть участь у переговорах, рішення має прийматися особами в компанії, які керують компанією, медіатор як нейтральна третя сторона, може допомагати сторонам в дослідженні варіантів розвитку спору, але свої рішення не нав’язувати, у сторін є можливість заощадити кошти за рахунок зменшення юридичних витрат та скорочення часу на персонал, сторони підвищують ймовірність продовження ділових відносин, креативне вирішення проблеми може зміцнити поточні позиції на ринку [5].

Відтак, медіація як соціальне явище, дійсно, могла існувати з давніх- давен. Однак, як правове явище медіація в господарських спорах має свій історичний відлік. Більшість досліджень зводяться до того, що конференція в Сан-ІІауло в 1976 році заклала початок розвитку медіації як правового явища. Сьогодні медіація по праву визнається альтернативою суду та повноцінним способом врегулювання спорів.

Список літератури:
1. Jeff Diamanti, Andrew Pendakis and Imre Szeman. The Bloomsbury Companion to Marx.
2. Giovanni Matteucci. Cenni storici sulla mediazione – Short history of mediation.
3. Tatiana Kyselova. History of Mediation Movement 2010 [Как все начиналось: история зарождения и развития медиации].
4. Mohammad Siddiqui. Mediation law for commercial dispute resolution.
5. American Arbitration Association. A guide for commercial mediation and arbitration for business people.
6. UNCITRAL Model Law on International Commercial Mediation and International Settlement Agreements Resulting from Mediation, 2018 (amending the UNCITRAL Model Law on International Commercial Conciliation, 2002)
7. Petra Hietanen-Kunwald. Mediation and the legal system extracting tin legal principles of civil and commercial mediation.
8. Claire Mulder Commercial Mediation: The United States and Europe The view through practitioners’ eyes.