Вища школа адвокатури НААУ
Курси з підвищення кваліфікації адвокатів
Telegram
0 800 300 282
дзвінок безкоштовний
Новини
31.01.2020

Реалізація ідеї електронного судочинства — стаття Сергія Сидоренка

Реалізація ідеї електронного судочинства та забезпечення його засобами спрощення доступу до правосуддя, прозорості та прискорення розгляду справ розпочалася із прийняттям Верховною Радою України Закону №2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що містить багато нововведень, багато з яких спрямовані саме на […]

Реалізація ідеї електронного судочинства та забезпечення його засобами спрощення доступу до правосуддя, прозорості та прискорення розгляду справ розпочалася із прийняттям Верховною Радою України Закону №2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що містить багато нововведень, багато з яких спрямовані саме на розвиток цієї ідеї.
Електронні технології надають учасникам кримінально-процесуальних відносин додаткові можливості в реалізації їх прав: подача заяв і скарг до судів в електронному вигляді через офіційний портал державного органу мережі Інтернет; ознайомлення з судовими рішеннями в електронному вигляді через особистий кабінет на офіційному сайті відповідного суду; дача свідчень без безпосередньо особистої участі в судовому засіданні тощо.

 

Межі реалізації прав учасників кримінального судочинства можна правильно встановити тільки в тому випадку, якщо виходити з принципу єдності процесуальних прав і процесуальних обов’язків. Наприклад, додаткові можливості, які надає використання електронних технологій, ставлять під загрозу безпеку конфіденційних відомостей про учасників кримінально-процесуальних відносин і третіх осіб, переданих через інформаційно-комунікаційну систему Інтернет. Отже, повинні бути кореспондуючі обов’язки осіб, які ведуть процес, спрямовані на захист прав учасників кримінально-процесуальних відносин на конфіденційність особистих даних. Інформація, отримана в кримінальному судочинстві, є конфіденційною, відповідальність за нерозголошення якої покладається на органи попереднього розслідування і суд. Дійсно, отримавши інформацію від учасників кримінального судочинства, слідчий, дізнавач, суд забезпечують її збереження. Однак як бути з інформацією, яка передається через сайт того чи іншого держоргану? Законом не передбачено обов’язку посадової особи кримінального судочинства нести відповідальність за її нерозголошення. Передача даних учасників кримінального судочинства через офіційні сайти держорганів, а також публікації судових рішень і можливість копіювання таких рішень у вільному доступі можуть поставити безпеку учасників кримінально-процесуальних відносин під загрозу, якщо такі дані стануть відомі третім особам.

 

У деяких країнах, в яких можна виділити правосуддя, що реалізовується в самостійні електронній формі, існують певні процесуальні способи захисту забезпечення конфіденційності персональних даних учасників судочинства. Наприклад, в Канаді у зв’язку з загрозою розголошення особистих відомостей при використанні електронного правосуддя застосовуються спеціальні рекомендації, підготовлені Судовим консультативним комітетом (Use of Personal Information in Judgments and Recommended Protocol). У протоколі представлені орієнтири для судів, перед якими стоїть непросте завдання – показати належний рівень відкритості своєї роботи і в той же час забезпечити захист особистих інтересів. У документі визначені три рівні захисту, які застосовуються в залежності від вирішуваних питань і того, чи діє заборона на розголошення інформації. У якості прикладу самостійної електронної форми здійснення правосуддя можна звернутися до досвіду зарубіжних країн.Один з перших експериментів комплексного використання інноваційних технологій в судочинстві – “Зал суду 21” був проведений в квітні 2001 р в США. В рамках експерименту пройшло інсценування процесу про теракт – вибух бомби в літаку. Суддя вів судовий розгляд із залу суду в штаті Вірджинія (США). Адвокат вів захист з Великобританії. Допитуваний свідок перебував в Австралії. Зал судового засідання був обладнаний технікою для відеоконференцій, проектування тривимірних зображень і автоматичного транскрибування слухань. Ключовим моментом для обговорення розглянутих подій стало представлення моделюючої 3D-анімації, яку можна було розглядати під будь-яким кутом.

 

В даний час заслуговує на увагу використання інформаційних технологій в правовій системі Великобританії. Так, влітку 2013 р британський уряд представило програму реформування системи кримінального правосуддя під назвою “Суд швидкий і невідворотний” (Swift and Sure Justice); стрижнем її є максимальна діджіталізація судового процесу. Експеримент був проведений в світовому суді Бірмінгема – найзавантаженішому в країні. Сенс експерименту полягав в тому, що використовувані технології (відеоконференції, цифрові презентації, бездротові мережі) були цілеспрямовано об’єднані в одному кримінальному процесі. Записи камер відеоспостереження, отримані протягом двох годин, були представлені стороною обвинувачення в суді. На підставі цих доказів обвинувачений відразу визнав себе винним.
Більш того, британські судді зможуть виносити вироки по Skype і Facetime, тобто приймати в онлайн-режимі рішення про взяття підсудного під варту, а також виносити вироки про позбавлення волі.

 

Завдяки системі «живого зв’язку» судді зможуть виносити рішення на попередніх слуханнях, коли обвинувачені, адвокати і прокурори зобов’язані бути присутніми в залі засідань. Зокрема, мова йде про призначення застави за звільнення. На думку представників судової системи Британії, такі нововведення дозволять заощадити час і гроші, витрачені на дорогу до суду і перевіз обвинувачених в спеціально обладнаному транспорті. На думку розробників ініціативи, такі зміни також позбавлять неповнолітніх свідків і потерпілих, які отримали психологічні травми, від знаходження в залі суду разом зі злочинцями. Очікується, що першим судовим процесом, в рамках якого буде випробувана нова система, стане справа 86-річного Рольфа Харріса, якого звинувачують у скоєнні злочинів сексуального характеру.
Просувається ідея електронного суду і в системі цивільного правосуддя Великої Британії державною Радою з цивільного судочинства (Civil Justice Council).
Так, в Лондоні триває робота над створенням єдиної системи онлайн-судів. Оnline dispute resolution system призначена для вирішення найпоширеніших цивільних позовів до 25 000 фунтів. З її допомогою можна отримати онлайн-роз’яснення, до якої категорії відноситься справа, а після цього система направляє відразу до судді, який вирішує спори онлайн. Розробники системи впевнені, що вона дозволить громадянам економити і вирішувати свої справи без залучення юриста.

 

Оnline dispute resolution system дозволяє знайти альтернативні, позасудові способи вирішення спору для сторін набагато частіше, ніж при звичайному порядку. На трьох стадіях розгляду онлайн-спору сторони в будь-який момент можуть вдатися до процедури примирення, про що комп’ютер буде їм невпинно нагадувати. У тому числі нагадувати про це їм будуть підвищені судові мита, каже Бріггс — дешевше не сваритися. Розробники реформи планують наймати студентів-юристів, які при необхідності зможуть по телефону або при особистій присутності здійснювати технічну підтримку для громадян, які не вміють користуватися інтернетом. В той же час Британська асоціація юристів, що спеціалізуються на цивільних справах (The Association of Costs Lawyers), занепокоїлася через проект Оnline dispute resolution system, оскільки вирішення справ без залучення юриста принесе скоріше не економію, а збільшення навантаження суддів. Адже якщо раніше громадяни залучали юриста, щоб обґрунтувати суми своєї вимоги, а судді залишалося лише прийняти рішення про стягнення, то тепер всі питання оцінки належить вирішувати самому судді.

 

Підсумовуючи, можна зробити висновок про те, що під електронною формою здійснення правосуддя слід розуміти електронне судочинство, в якому розгляд і вирішення кримінальних справ здійснюється за допомогою використання інформаційних комунікаційних технологій на основі права, відповідно до передбачених законом процесуальних гарантій.
При цьому під правом слід розуміти як чинне законодавство, так і принципи і норми права, що містяться в єдиній системі форм міжнародного і національного права.
Реалізація ідеї електронного судочинства має здійснюватися одночасно із створенням правової та матеріальної бази щодо захисту електронної інформації, оскільки від цього залежить безпека учасників кримінально-процесуальних відносин, а також справедливість, рівність, законність та неупередженість судового процесу та рішень.

 

Сидоренко Сергій Олексійович, адвокат, член Комітету з питань електронного судочинства та кібербезпеки адвокатської діяльності НААУ