Вища школа адвокатури
0 800 300 282
дзвінок безкоштовний
info@hsa.org.ua
Блог
23.03.2018

Ярослав Зейкан. 10 підказок щодо вступної промови адвоката

Вступна промова. КПК 2012 року не вимагає від  захисника робити вступну промову. Однак ст. ст. 20, 22, 321 КПК  надає суду широкі повноваження для забезпечення з’ясування всіх обставин кримінального провадження. І адвокат повинен бути готовим для  короткого пояснення суду суті справи. Стаття 20 КПК дає право підозрюваному, обвинуваченому, а також їх захиснику  подати письмові та […]

Вступна промова.

КПК 2012 року не вимагає від  захисника робити вступну промову. Однак ст. ст. 20, 22, 321 КПК  надає суду широкі повноваження для забезпечення з’ясування всіх обставин кримінального провадження. І адвокат повинен бути готовим для  короткого пояснення суду суті справи.

Стаття 20 КПК дає право підозрюваному, обвинуваченому, а також їх захиснику  подати письмові та усні пояснення щодо пред’явленої підозри або обвинувачення. Адвокат Джеррі Спенс вважає, що не можна допускати без відповіді вступну промову прокурора. В українському  процесі є доцільним після виступу прокурора з обвинувальним висновком надати можливість і адвокату подати справу з свого кута зору, пояснивши чому суд повинен прийняти сприятливе для обвинуваченого рішення.  

Згідно з вимогами ст. 321 КПК України, головуючий в судовому засіданні керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов’язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення з’ясування всіх обставин кримінального провадження, усуваючи з судового розгляду все, що не має значення для кримінального провадження.  

Після відкриття судового засідання, повідомлення про повне фіксування судового розгляду технічними засобами, оголошення складу суду і роз’яснення права відводу, повідомлення про права й обов’язки, видалення свідків із залу судового засідання головуючий перед оголошенням про початок судового розгляду (ст.ст. 342-347 КПК) звертається до присутніх з коротенькою вступною промовою.  

Для головуючого рекомендується  для забезпечення рівних прав сторони обвинувачення і сторони захисту щоб він після оголошення прокурором  викладу обвинувального акта надав слово для виступу захиснику обвинуваченого та обвинуваченому. Це буде відповідати основним засадам  кримінального провадження та ст. 20 КПК.

Згідно з ч. 2 ст. 347 КПК України, судовий розгляд починається з оголошення прокурором короткого викладу обвинувального акта, якщо учасники судового провадження не заявили клопотання про оголошення обвинувального акта в повному обсязі.  

Виходячи з вимог рівності перед законом і судом, суд має надати в розпорядження захисту стільки ж часу для викладу суду свого відношення до обвинувачення, як і стороні обвинувачення.  Як правило вступна промова не повинна сягати більше 15-60 хвилин.

Зміст вступної промови.

У вступній  промові захисник  розповідає, що він очікує від майбутнього процесу, вказує на сумніви, щодо прийнятності доказів обвинувачення та показань свідків.

Вступна промова є важливим інструментом для надання судді інформації про факти справи та  питання, які ставляться під сумнів

Не рекомендується затівати у вступній промові суперечку щодо достовірності  показань майбутніх свідків та інших доказів. Однак тут межа між допустимим і недопустимим є розмитою і залежить від особливостей справи і відношенням  судді до подібних заяв.

У вступній  промові слід уникати детальних або довгих посилань на законодавство. Хоч про певну спірну  позицію можна стисло розповісти, особливо у суді присяжних.

Недоцільно надто часто згадувати про  неправильні або непевні дії опонента. Це може викликати внутрішній  протест у суддів і в справу вступають закони психології.

Адвокат С.Арія згадує, як захисник  кілька разів повторив, що противна сторона  зробила те і се… Суддя не витримав і заявив: що ви зациклились на противній  стороні? Для суду обидві сторони противні…

В якості прикладу  можна навести випадок, коли в Хустському  районному суді адвокат з’явився в судове засідання в нетверезому  стані і по суті зривав судове засідання. Головуючий арештував його на кілька діб.  Це відбулося під час дії КПК 1960 року.

Всяке звинувачення на адресу суду в Україні теж не можна вважати вдалим  прийомом. Тим більше після того, як ви заявили, що не маєте відводів для суддів.

Цілі ефективної вступної промови.

У вступній промові адвокат намагається заволодіти увагою суддів; показати їм, що являє собою злочин, який інкримінується з Вашої точки зору; прагне закріпити  деякі факти та питання справи, щоб суддя їх запам’ятав; розповісти всім особам в судовому засіданні історію, яка повинна привернути інтерес у судді; створити сприятливе враження про Вас у судді та Вашого клієнта.

Ефективна  вступна промова повинна драматизувати, олюднити і в певній мірі організувати процес. Вона повинна  ввести суддю у справу, показати що трапилось з Вашої точки зору та зробити певні переваги для вашої сторони.

При цьому  рекомендують міркувати як суддя, обрати  свою чітку позицію, наголосити на певних аргументах на вашу користь. Рекомендується  сконцетруватись на людині, а не на проблемі, тобто на основних моментах, що оскаржуються.

Про початок промови

Початок має на меті: заволодіти увагою судді, викласти свою позицію та надати короткий опис справи. Тут важливий певний нестандартний підхід.

У  резонансній справі  Слюсарчука такий початок міг би звучати так:

Доктор медичних наук Слюсарчук 20 червня… року був зосереджений. Він готувався до складної операції в інституті Амосова, тобто займався улюбленою справою… І тут до нього підійшла група  людей, заломала руки, одягла на голову мішок і повела до машини. По дорозі його добряче побили… Так розпочалася епопея цієї безпрецедентної справи, яка відзначена інсинуаціями в пресі, порушеннями прав Слюсарчука на слідстві, незаконним продовженням  строку тримання його під вартою…

У справі резонансній  справі Лозінського :

Обвинувачення і преса представили пана Лозінського як монстра, який полював на людей… Між тим навіть в цій ситуації він є щасливцем, бо живий.. Він живий тому, що чоловік до якого він звернувся  вистрелив у нього з пістолета без попередження та причини. Той чоловік у нього не попав, а Лозінському разом з прокурором вдалося вибити з його рук пістолет та ніж…

Коротке відтворення справи

Способом привернути увагу суду є негайне відтворення головної події справи, особливо якщо такою подією  є якась драма. Таке відтворення Ви повинні робити видовищним та приземленим і, звісно, таким як бачите його ви, а не прокурор.

Приклад (захист у справі про напад):

Давайте повернемось до подій 1 липня 2016 року. Іван Зеленяк є щасливцем. Він щасливий тому, що живий. Він живий тільки тому, що захистив себе, коли троє чоловіків увірвались до хати без попередження та причин і напали на нього з киями. Іван Зеленяк зробив  єдино можливу в цій ситуації річ: він застосував зброю та застрелив одного з нападників і двох інших поранив. Це була необхідна оборона. Він захистив не тільки себе, але і свою дружину та сина… Ось чому Іван Зеленяк сьогодні живий і невинуватий. І хоч пістолет з якого він стріляв не зареєстрований, саме  його наявність допомогла врятувати Івану Зеленяку своє життя і своїх близьких.

Представте свої аргументи

Адвокати можуть використовувати  в якості аргументів традиційні приказки та цитати з Шекспіра, Шевченка,  Котляревського, інших авторів. Такі аргументи повинні впадати на слух, приводити до асоціацій із справою та посилати чітке повідомлення (народний депутат сказав би “месідж”) про справу.  “Ця справа про ________________”, “Це трапилось тому, що____________”, “Обвинувачений є ____”, “У нас є підстави для виправдання, тому що_____”.

Використовують прості, виразні  слова: любов, ненависть, ревність і помста, страх, обман, жадібність, влада. Фрази на кшталт: брати на себе відповідальність, грати за правилами, змінювати правила після початку  гри, махлювати, дохід вище за безпеку, поспішай повільно, Давид проти Голіафа, зрізаючи кути тощо. Помірне використання таких виразів приземлює і олюднює процес, сприяє розумінню ситуацій які склалися в судовому розгляді.

Можна також використовувати  риторичні питання: Чому цей чоловік не почекав? Чому він все взяв у свої руки? Добрі аргументи корисно  повторювати у вступній промові від трьох до п’яти разів. Якщо аргументи нездоланні то вони благають про повторення,- стверджують американські спеціалісти.

Приклад (захист у кримінальній справі):

В історії правосуддя такі  випадки мали місце. І ось це  відбулося ще раз. Невинну людину обвинувачують у тяжкому злочині, що спричинено помилковою ідентифікацією очевидцями та незадовільною роботою поліції. Але в першу чергу це справа про практику роботи поліції — низькопробну, недостовірну та невідповідну роботу, яка призвела до арешту невинної людини за злочин, якого він не скоював. І тільки суд  може все виправити.

Представте наростаючу  напругу.

Увагу суду можна привернути і використанням  сильних детальних образів та нарощуванням напруги. Для цього використовують певний гачок (опору на  аргумент), який привертає увагу судді та підтримує інтерес.

Завдання вступної промови захисту  – вибити суддю з під впливу вражень від обвинувального акту, поставити  розповідь прокурора під сумнів та негайно висунути свою версію подій і те, що сталося з точки зору захисту. І зробити все,  щоб перенаправити увагу судді на те, що є “справжніми проблемами у процесі”.

Інколи для вирішення цієї мети адвокати навіть вдаються до блефу і опираються на вигадані проблеми. Це небезпечний шлях. Блеф розкриється, а суддя зрозуміє, що його намагались ошукати. У справі Л. захисник намагався довести алабі свого підзахисного. Але суддя  після ретельного судового слідства спростувала це “алібі” і вирок був суворіший ніж зазвичай.

У захисту може бути неспростовний аргумент, який може  поламати позицію обвинувачення, але захист вважає за необхідне притримати  його, керуючись принципом таймінгу. Під таймінгом розуміється вчинення певної дії (заяви, клопотання тощо) в найбільш сприятливий  момент. І під час вступної промови така дія може бути передчасною.

Навіть у цих випадках не слід відмовлятись від вступної промови. Про найсильніший аргумент, який спростовує обвинувачення в таких випадках можно умовчати, зосередивши критику обвинувального акту на інших обставинах.  Інакше суддя матиме  враження, що позиція прокуратури не оспорюється захистом.

У справі Л. адвокат виявив, що його підзахисному  пред’явили обвинувачення, відповідальність за яким наступає лише з 18 річного віку. На момент вчинення злочину Л. виповнилось тільки 16 років. З тактичних міркувань адвокат вважав передчасним розкривати цей вбивчий для справи аргумент. Тому у вступній  промові він не вказав на нього, побоюючись, що слідство пред’явить додаткові обвинувачення, для яких були певні підстави. Тому цей аргумент було розкрито тільки у захисній промові.

Створюючи  вступну промову потрібно розуміти, що суддя немає чіткого уявлення про справу та її перспективи. Адже прокурор надає суду тільки обвинувальний акт та реєстр  слідчих дій. Тому у вступній промові потрібно намалювати картину свого розуміння справи. Такою є ідеологія КПК 2012 року, яка передбачає формування внутрішнього переконання судді в процесі  судового слідства, а не до його початку.

Картина справи  може бути показана в такий  спосіб. Визначіть основні факти, які адвокат буде доказувати або спростовувати. Свою версію адвокат повинен розвернути в цікаву  історію, яка містить факти, які вам потрібно довести або спростувати. Як правило при цьому адвокати намагаються представити свого клієнта як гарну людину, яка  оступилася або допустила помилку.

Приклад з реальної  справи (сторона захисту).

Шановний  суд. Олександр Цвік  є жертвою кошмарної помилки, скоєною поліцією. Третє лютого був вихідним днем і  Олександр Цвік цілий день пробув дома, дивився телевізор. Він простудився і нікуди не виходив з квартири. Увечері  о 23 год. 45 хв. прийшло 5 працівників міліції і забрали його. З тих пір він вже два роки під вартою.

Під час затримання  його змусили одягнути не власну куртку коричнового кольору, а  чорну куртку його батька. При проведенні впізнання у справі про розбій продавець  магазину, яка бачила нападника всього кілька секунд опізнала Цвіка по чорній куртці, і заявила, що лице нападника не розгледіла. Після цього О. Цвіка  затримали. Нема потреби доводити, що він був шокований. Адже це був перший момент, коли він взагалі дізнався про злочин. Його звинуватили у злочині, який він не скоював..

Закінчення.

У закінченні промови доцільно  ще один раз повторити коротко свої аргументи,  прив’язуючи основні факти до аргументів захисту і, як це прийнято, мотивувати суддю , нагадуючи йому, що він слугує справедливості та служінню правосуддя.

Приклад в американському стилі:

Коли ми дослідимо всі докази, Ви побачите, що ця справа — результат незадовільної роботи поліції, помилкове впізнання та  поспішні висновки. Докази засвідчать про єдино можливий висновок: О.Цвік не є винним у будь-якому злочині, він не є винним у розбої.

Отже вступна промова  вимагає потужного початку, цікавої розповіді та блискучого і впливового закінчення.

Уникайте перебільшення доказів.

Загальною помилкою багатьох адвокатів є ігнорування  фактів, які заважають Вашій версії. Кожна справа в суді  має слабкі місця. Відверте і щире поводження з цими слабостями мінімізує їх вплив та підтримуватиме достовірність Вашої версії в очах судді. Отже потрібно мінімізувати  докази, що не працюють на Вашу версію та розкрити їх. Включіть ці докази у Вашу історію справи. Має значення порядок у якому Ви будете розкривати їх. Якщо розкривати докази, що не свідчать  на Вашу користь у середині, після створення загального позитивного для Вас враження, це зменшить їх вплив.

Використовуйте  наочні засоби.

Спеціалісти США і Великобританії  наголошують на необхідності використовувати  наочні матеріали протягом вступної промови та судового слідства. Це слабке місце  адвокатів України. Неготові до цього і судді, які пропозицію оглянути речові докази та наочні засоби відхиляють, наголошуючи на тому, що час дослідження доказів  ще не наступив. Між тим, при допиті свідків такий огляд є доречним.

Візуалізація інформації підсилює її вплив та сприйняття, що є особливо важливим на початку процесу, коли ще не сформувалося загальне враження у суддів.

Можна приготувати схему, на якій показано обвинувачених, їх позиції у справі, свідків (з вказівкою їх прізвищ) вказати дати події та діаграми місця пригоди. Такі речові  докази, схеми та діаграми допомагають зрозуміти про що ця справа та є джерелом корисної інформації. Використовуюється і формат презентацій для підготовки вступних і заключних промов (виступу у дебатах). Суддів потрібно привчати до цього.

Оскільки на семінарах, які проводить Генеральна прокуратура за підтримки Міністерства  юстиції США для прокурорів на цих обставинах наголошують, то можна очікувати в першу чергу від обвинувачення застосування таких наочних засобів.

Тривалість вступної промови.

Тривалість вступної промови може  визначити суддя. Однак більшість вступних промов не повинна  тривати більше 10-30 хвилин. Цього часу повинно вистачити для розповіді про справу. Промова  не повинна бути занадто довгою, щоб суддя не втратив інтерес до справи. І, звичайно, є недоцільним переповнювати  вступну промову дрібними деталями.

Тактичні завдання вступної промови

Прокурору належить “право першої ночі”, він виступає першим. Отже суддя, почувши виступ прокурора може однозначно сприйняти версію обвинувачення стосовно того, що трапилося, перш ніж захист зможе представити своє бачення. Тому захист повинен  нагадати суду, що вони чули тільки версію обвинувачення, та що потрібно почути і сторону захисту.

У процесі доводиться брати участь тоді, коли вже сформовано негативну думку щодо обвинуваченого і позицію  прокурора підсилює ще і громадська думка. Слабістю захисту є недооцінка ролі такої вже сформованої у громадськості думки.

Тому захисники повинні приділяти увагу і цій стороні справи. Відповідно до Резолюції Комітету Міністрів Європи висвітлення кримінальних справ не повинно порушувати презумпцію невинуватості.

У резонансній справі по обвинуваченню народного депутата Лозінського проти нього була сформована негативна громадська думка за допомогою вигадок і інсинуацій, які навіть не мали підтвердження в самій кримінальній справі. Захисник, який вступив у справу  в касаційній інстанції, принаймні, зробив спробу дезавуювати негативну опінію щодо обвинуваченого. Для цього було підготовлено статтю “Вислухати і другу сторону”, вона була надрукована в юридичному журналі з додатковим тиражем і поширена серед суддів  вищого і Верховного суду. Спростувати негативну громадську думку не вдалося, але частина громадян і суддів, які прочитали статтю все ж задумались.

Отже, як тільки з’являться статті негативного характеру щодо Вашого підзахисного, то треба використовувати право на спростування такої негативної інформації і право на відповідь  в тому числі і шляхом подання відповідних позовів до суду.